Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №05 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1964 / № 05 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1964 №05 Сторінка 3. С «ЄЧУ*У... '? 4Се ’,се с «. ДОРОЖЧЕ Мал. А. АРУТЮНЯНЦЛ Ще змалечку треба вчитись, Як на світі жити, А то битимуть, та й дуже! А я собі Христя в намисті... Мал В ЗЕЛІНСЬКОГО 1. Село Плоське... Рідне, миле село. У твоїй оселі під солом'яною стріхою я, одинадцятирічний сільський хлопчисько, уперше спізнав чарівну силу вогненної поезії геніального Тараса Шевченка. У моїх рунах томик Кобзаря. Ушанувала мене улюблена вчителька Неоніла Андріївна. Читаю і тремтю... Читаю і ридаю... Ховав «Кобзаря» у клуні. Мама, проста, неписьменна селянка, завжди казала: Візьми, Сашо, рушника. Книжку почитай, обгорни і сховай. Ховай од лукавого ока. Бо це дуже дорога книга. Дорожча часослова... 2. Весна... Весна тисяча дев'ятсот чотирнадцятого року. Знаменна дата: сто ромів з дня народження великого Шевченка. Станові і волосні цербери витягують носи аж до самого порога. Нюхають чи не повіває з хати: «...Оглухли, не чують; Кайданами міняються. Правдою торгують...» Але біля вітряна пильні фараони все-таки ке встерегли. Біля вітряна, на найвищій горі, коваль Степан Черпай уголос напам’ять читав: «...Схаменіться! Будьте люде, бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде...» Волосні і станові шукачі-нюха-чі на всі боки потягли носами хто, що, де?,. Одні селяни говорили: Чули, що Степан читав щось хороше. Ага, згадав... Ян воно ж тане: і дітнам змолоти треба, і переживаєш а хватить чим посіяти? Думаєш чи хватить зерна засіяти ту десятину? Да!.. Так, еге ж... Спомнив... Читав Степан, щоб образ божий багном не оскверняли... Інші інше казали: Вроді про Дніпро розповідав. Гарно та ласкаво розказував... Жалко, що вас не було. Остаточно волосних нотолупів заспокоїла тітка Мотря: Повезла я, значить, змолоти півмішечка. Не думайте, на конях ми на норовах повезла. Узяла свого візка і своїми ногами, і своїми руками повезла. Ні в кого ні рун, ні ніг не позичала. Не буду од вас ховати: хліба позичила. Ото, позичений і повезла. Там ото я і послухала Степана, спасибі йому. Ох і гарне казання казав. Каже німці кругом позалазили, картоплю нашу їдять, і як волосне начальство не додивиться, то й волость із’їдять... Становий пристав удоволено буркнув: Справедливо чоловік говорить... 3. Адепти віри православної і свою руку до «богохульницьких» творів простягли. З амвону гукали: селом бродить антихрист. Бунтарські слова промовляє «розкуйтеся» закликає і хрещеним людям тайно ставить нечестиві знаки: жінкам на праве коліно, чоловікам на ліве. Кожної утрені отці духовні попереджали: ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ Тарасове око бачило глибоко. Як писав Тарас «Кобзар» скаженів від жаху цар. За Тарасове лихо панів було бито. Загримів Тарасів «Заповіт» із «Аврори» на весь світ. Тараса Шевченка і мертвого боя лися царі. І в праці, і в бою Тарас і зараз у строю. Довго цар не слав, як «Сон» прочитав. Поет і в неволі страшний був Миколі. В пошані Шевченко Тарас у наш щасливий час. Святими травами поїли І все-таки не помогли... Летять за моря і гори Шевченкові безсмертні твори. 4…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"