Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №24 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1965 / № 24 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1965 №24 Сторінка 3. Мал. В. ГРИГОР’ЄВА Маски для слухачів нової комедії. Я прослухав лекцію «Алкоголь наш ворог» і твердо вирішив: більше ані краплі! Дружина була в захопленні. Вона сказала, що це для неї найприємніший подарунок до Нового року. А знаєш, друже, радісно сказав я своєму приятелеві, коли той наступного дня завітав до мене й урочисто поставив на стіл «мисливську», я більше не п’ю. Він посміхнувся і попросив штопор. Серйозно, не п’ю. Він уважно подивився на мене і почервонів. Пробач, сказав він, тобі, мабуть, уже передали... Я справді назвав тебе бовдуром і кретином, але це у мене так вирвалося. Ти ж знаєш, я зовсім іншої думки про тебе... Не в тому річ, весело відповів я. У мене немає ніяких підстав ображатись на тебе, просто я більше не п’ю... Ну, облиш, не треба так гніватись, благав він з сльозами на очах. Ну, дійсно, я сказав директорові, що ти слабенький працівник, що тобі бракує досвіду, але ж ти сам знаєш, наш директор принциповий, у нього своя думка є... Клянусь, заприсягнувся, все це не має ніякого значення. Я просто більше ні краплі... Він одягався з виглядом трагіка, якому не дали обіцяної ролі. Промовив на прощання: Якби ти знав, як гірко втрачати друзів!.. Наступного дня я повертався з роботи і зустрів сусіда. У мене сьогодні така радість! повідомив той. Нарешті схвалили мою рацпропозицію. Ти собі уявляєш, скільки було поздоровлень... Я теж від душі вітаю, чемно відгукнувся я. Цю подію треба обмити! По склянці натурального? запропонував він і потягнув до магазину «Вина-соки». Не можу, запротестував я, я більше в рот не беру... Хвилину він підозріло дивився на мене. Потім поклав мужню руку на моє плече. Не треба так ображатись, зворушливо промовив він. Було, сказав комплімент твоїй дружині, ну вибач, більше не буду... Та не в цьому річ, я. просто став непитущим! Ну й не треба! обурився він. Перед тобою вибачаються, а ти... І пішов, не попрощавшись... День народження родича почався, як завжди, з довгого і мудрого тосту. Була команда пити до дна. А це що таке? запитав іменинник, киваючи на мою повну чарку. Не п’ю, розумієте... Ах, ось як! грізно сказав іменинник. Зрозуміло, ти не можеш примиритись, що нічого не одержав з бабусиної спадщини... На роботі мене зустрічали пісні обличчя і проводжали косі погляди... А зараз ми сидимо з дружиною за святковим столом. Друзі і родичі, посилаючись на виключні обставини, прийти відмовились. Яскраво сяє ялинка,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"