Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №18 Сторінка 8

(Народні усмішки)
Перець 1966 №18 Сторінка 8 - Народні усмішки. Мал. В. ГЛИВЕНКА ЗАБАРИКАДУВАЛАСЬ Ну, стривай же, клята самогоннице! Доберусь я колись до тебе!.. ПОВАЖНА ПРИЧИНА БОГ і РЕДЬКА Студентка-заочниця прийшла складати екзамени, коли викладач збирався вже йти. Пробачте, сказав він, мене терміново викликають. Приходьте завтра о дев'ятій. У відповідь почулося хлипання. Що з вами? здивувався викладач. Я дуже прошу вас послухати мене сьогодні, благала студентка. Чому? Та я боюся, що до завтра забуду те, що вивчила... Жили собі чоловік та жінка. Жінка була дуже релігійна слова не скаже, щоб не згадати якогось святого. А чоловік, навпаки, не вірив ні в бога, ні в чорта. От одного разу ішли колгоспні корови, і одна в город залізла. Тут жінка як закричить: Цариця небесна в город улізла!.. Ох, Іване, матір божа капусту поїла. А чоловік каже їй: НАЙКРАЩЕ РІШЕННЯ Один чоловік зустрів на ярмарку свого кума, з яким давненько не бачився, і запросив його до себе в гості. Відсвяткували зустріч непогано, було в тарілках і чарка не пустувала. Кум про домівку навіть не згадує. Якось за вечерею чоловік і питає: - А як там, куме, чи, бува, не засумували за вами жінка і діти? Ваша правда, кумцю, ваша правда. Завтра ж вдарю телеграму нехай і вони сюди приїжджають... відповів кум. Тепер треба на город собаку в’язати, бо ще, чого доброго, сам бог Саваоф з неба злізе та усю редьку поїсть... Я його знаю... Повідомив А. Ф. ЛЯШЕНКО з м. Маргелан, Узбецької РСР ЯК СИН ЗБИРАВСЯ БАТЬКА ПРОДАВАТЬ НЕ В ПИТАННІ СПРАВА Поглянувши на розгубленого студента, який взяв екзаменаційний білет, професор поцікавився: Вам щось незрозуміло? Можливо, питання неясне? - Ні, ні, що ви! Питання цілком ясне, а ось відповідь викликає деякий сумнів. Повідомив Г. І. ШИМАНСЬКИЙ з м. Дубно, Ровенської області. Каже син батькові: Збирайтесь, тату, я поведу вас на ярмарок продавать, бо більше нема чого... Батько сів собі в куточку та й плаче. А син: Та не плачте, тату, я за вас на ярмарку загну таку ціну, що ніякий чорт вас не купить. Повідомив В. В. ВЕЛИКИЙ з м. Нижній Тагіл, Свердловської області. годинник для РОЗУМНИХ Одного разу чоловік запитав незнайомого хлопця: Скажіть, будь ласка, котра година? Нічого не говорячи, хлопець показав йому свого годинника. Чоловік подивився на циферб- лат та й каже: Ні, я тут нічого не розумію. Так це ж годинник тільки для розумних, відповів хлопець. Для розумних? здивувався чоловік. Тоді я не розумію, як він міг до вас потрапити. Повідомив О. О. ДЖУРИНСЬКИЙ із с. Гнатків, Ямпільського району. Вінницької області. ( з щоденника новосельця) ПОНЕДІЛОК. От і скажи, що понеділок важкий день! Адже ж саме сьо- годні стало відомо, що днями даватимуть ордери на квартири у новому будинкові. А оскільки у списках щасливців побачив я і своє прізвище, то можете уявити, з яким настроєм помчав я після роботи додому. Як зрадіє Ганнуся! Минуло ось уже кілька років, відколи ми побралися, а не було й дня, щоб не мріяли ми про наше майбутнє житло... ЧЕТВЕР. Ми з Ганнусею невпинно обмірковуємо, що придбати і де поставити. Насамперед, планує Ганнуся, купимо стильну обстановочну таку, як у Левка з ївгою. Вчора спеціально бігала в «Меблі» знаєш, який там гар-нітурчик стоїть? Ти, Сашуню, навіть уявити не можеш! Красота! Немов для нас зроблений.. Це раз. А по-друге, у «Господарці» усяких пральних машин море! І холодильники, і пилососи, і торшери, і... Авжеж, авжеж, киваю. Буде у нас і сервант, і диван-ліжко, і блискучий стіл, і «Київ» з «Дніпром», і все, чого душа бажає. Для чого ж ми гроші складали... А потім, Сашуню, справимо новосілля, сяє Ганнуся, горнучись до мене. Щоб і в нас було не гірше, як у людей... Ясно, справимо! Це ж таке щастя, така радість!.. П’ЯТНИЦЯ. Ось вона, жадана мить! Ордер уже в кишені, і сьогодні ми все-люємось. І не тільки ми адже ж багато хто з нашого заводу теж одержав квартири, розпорядження виділено і ми радо допомагаємо чому перевозити речі... СУБОТА. Смикнули вчора так, що сьогодні я хриплю і трохи ніби опух. Але як же було не почастувати приятелів заради такої чудової події? З учорашнього дня весь будинок ходором ходить: народ веселиться. Квартира у нас пречудова! На п’ятому поверсі, але нам здається, ніби ми опинилися на сьомому небі. Ніщо не в силі затьмарити наш рожевий настрій. Новосілля вирішили справити не гаючись, завтра ж. А потім трохи відпочинемо, оговтаємось, візьмемося до здійснення мрій... У наше машину, один од- та и своїх НОВИНИ З ПИТАНЬ ТЯГАНИНИ (ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ) ВІВТОРОК. У «Господарку» ми вирішили не йти. Бо коли добре подумати, то навіщо та пральна машина? Коштує чималенько та ще, кажуть, гуде. А тут без машини в голові гуде. Учора знову всунувся до нас Вася. Він не пам’ятає, що вже був у неділю, і прийшов поздоровити з новосіллям. Прихопив він з собою ще Грицька, Павла й Толю з сусіднього цеху. Спочатку сиділи гуртом, а далі не пам’ятаю вже, що було... СЕРЕДА. Тільки-но зібралися навідатись у «Меблі», а Грицько, Павло і Толя знову тут як тут. Прийшли похмелитися. А з ними ще якісь хлопці. Говорять, що мене добре знають: у минулому сезоні якось сиділи поруч на стадіоні. Ще кажуть, ніби одному з них я, радіючи з перемоги наших динамівців, ненароком вліпив по потилиці... Ганнуся скривилася, немов від тертого хріну, проте пішла на кухню готувати закуску... ЧЕТВЕР. А-а-а! Сашко! Здоров-здо-ров! Чуличули... Ну, що ж з тебе належить! І не думай викручуватись... П’ЯТНИЦЯ. А-а-а! Сашок! Здрастуй! Ну, як житлоплоща? Підходященька? Ввечері заскочимо... ...Намагався втовкмачити Ганнусі, що то все бабські забобони оті гарнітури з сервантами й диванами-ліжками. Досі якось-то жили без них проживемо й ще. Тим більше, що нашу старовинну бабусину скриню шашлі ще не зовсім з’їли, і, до того ж, маємо чудесну новеньку розкла-душку... СУБОТА. Рано-вранці Ганнуся втекла в село до батьків. А я не встиг: застукали якраз на порозі... І знову повна кімната дорогих гостей. Спасу од них немає.…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"