Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №18 Сторінка 3

Журнал Перець 1966 №18 Сторінка 3. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Перець можна передплатити скрізь і без обмежень! Бачите, тече’ А що ж ви хочете осінь! СУХИМИ З ВОДИ (ГАЗОВАНОЇ) Дідусь мій часто говорив: «У кожної людини, онучку мій, усе на роду написано...» Я уявляю собі це так. Значить, є небесна канцелярія. А там є папки з персональними справами на кожного з нас. У папці є бомага, на якій зафіксовано усе, що мусить бути людині на роду написано. Періодично один з відповідальних янголів заглядає в папку, потім зиркає на землю і звіряє, чи робить у даний момент дана людина те, що їй на роду написано. Під час чергової планової ревізії глянув один з перевіряючих у папку й запитав: «Ану, подивіться вниз, що там Євген Венгер зараз робить?» «Вчиться у зооветеринарному інституті», доповіло молодше ЯНГОЛЯ. «Як так?! Та йому ж на роду написано газованою водою торгувати тепер!» Забігали янголи й виправили становище. Кинув Венгер інститут і став завідувати магазином Залізничного гастрономторгу, почав продавати газовану воду. Минуло кілька років аж нова ревізія в небесній канцелярії. І знову ревізор запитав: «А що там, цікаво, Венгер поробляє?» «Газовану воду продає». «Та що ж воно, до холери ясної, діється! розпалився ревізор. Адже Венгеру на роду написано у цей період не воду продавати, а строк відсиджувати, чорт візьми!» А чорт при тій згадці уже тут як тут. Зробив своє діло і доповідає: «Усе в порядку! Уже взяли. Уже й посадили». На суді Євген Васильович Венгер сам підтвердив: «Нечистий мене поплутав...» На цьому, власне, можна було б і крапку поставити. Та дуже зацікавило нас, як саме ті кляті чорти плутають, і хто їм у цьому допомагає. А було усе так. З’явився диявол до Венгера й поцікавився, як саме організовано торгівлю газованою водою. Завмаг докладно розповів. Існує, виявляється, три роздрібні ціни на газ. Якщо воду продають через ручні сатура-тори, то за кожний кілограм газу магазин має здати в касу шість карбованців; якщо через автомати, то чотири карбованці; а коли заправляються сифони, то лише один карбованець з копійками. Магазин прибутковує весь газ із розрахунку по чотири карбованці за кілограм. А коли відпускають газ на заправку сифонів, то бухгалтерія торгу, згідно з актами, повинна списувати відповідні суми з підзвітності магазину. А як же визначати кількість газу, що пішов на заправку сифонів, тобто по найдешевшій ціні? поцікавився диявол. На це є чітка інструкція нашого Залізничного гастрономторгу: по водомірному лічильнику. Відповідно й газу, вважається, відпущено. З розрахунку: 2,5 кілограма газу на сто літрів води. Вислухавши цю інформацію, диявол відразу ж почав Венгера плутати. Слухай. Венгер! Можна ж воду продавати через сатуратори, а показувати, ніби заправляв сифони. Бухгалтерія різницю в цінах з тебе списуватиме, а ти грошенята в кишеню складатимеш. А щодо водоміра-лічильника, то ж у тебе в магазині є й другий кран. Відкрий його і нехай собі вода день і ніч ллється. Диявольська порада! посміхнувся Венгер. Але розумна! Дякую!... Коли через два з половиною роки у магазині (а не в небесній канцелярії) було, нарешті, проведено першу серйозну ревізію, то стало ясно: щодо розмаху диявол Венгеру і в поганенькі учні не годиться: Венгер взагалі на лічильники не дивився. СПАСИБІ,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"