Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №12 Сторінка 2

Журнал Перець 1966 №12 Сторінка 2. Мал. А АРУТЮНЯНЦА Що, у відпустку зібралися? Ні, у відрядження... ДЕМАГОГІЯ Карпа Оникійовича я зустрів у міськкомі партії. Він привітався зі мною так, як вітаються на похоронах хорошого друга. Що, Карпе Оникійовичу, запитав я, на килим викликають? Мабуть, план підгуляв? Який там план, мляво махнув рукою Карпо Оникійович, не план підгуляв, сам я підгуляв. Слово мене погубило... Яке ж слово? Демагогія. А яке чудове слово було, скільки разів виручало! Чого ж так? А-а-а, багато говорити, та мало слухати. Я останнім часом, як ви знаєте, у комбінаті побутового обслуговування працював. Це після того, як за власним бажанням звільнився з посади директора іграшкової фабрики... А хіба... необережно бовкнув я. Працював, працював і на іграшковій фабриці. Це після того, як я очолював трест «Фотопортрет» і звідти пішов за власним бажанням. Святе діло, знаєте, коли йдеш за власним бажанням, не треба по приймальних стільці протирати трудова книжка чистенька, сидиш кум королю. А цього разу осічка вийшла. Воно ж правду розумні люди кажуть: «Мовчи глуха, менше гріха», а мене чорт за язика смикнув не в лад оту «демагогію» бовкнути. А слово ж яке хороше як затичка! Що б тобі не говорили, в яких семи смертних гріхах тебе не звинувачували б, а ти скажи у відповідь «демагогія» і все! 1 квит, і крити більше нічим, бо демагогія і є демагогія. Універсальне, можна сказати, слово. Скажімо, цех хімчистки підгуляв. Ну, на роботі, ви ж знаєте, всього буває. Бувають накладки, бувають помилки. Пляму, скажімо, не вивели, а замість неї ще одну посадили. Ну що такого, скажіть ви мені, страшного сталося? Ну, була одна пляма, ну, стало дві, ну, так що? Світ завалиться, сонце впаде. Чорне море висохне? Нічого цього, запевняю вас, не станеться. Візьми ті свої нещасні штани, піди додому,, терни кілька разів бензинчиком чи аце-тончиком, і справі кінець. Хіба треба через нещасні штани скандал на весь комбінат піднімати і книгу скарг вимагати? Але ж народ скандальний по натурі. Йому трохи не тими нитками рукави заштукували, так він чхать хотів на всі показники і досягнення нашого комбінату, він тільки свій рукав бачить. Що ти такому обивателю говорити будеш, коли він за своїми шкурними інтересами нічого не бачить? Я спершу м яко до таких підходив, умовляв, вибачався, а потім побачив, що коли так далі піде, то вони мені на голову сядуть. Не пам’ятаю, коли я вперше оте рятівне слово вжив «демагогія», але подіяло воно чудово. Наче відро холодної води вилив на скаржника, він знітився і відразу ж йому ніби заціпило. «Ага, думаю собі, то ви так? Знаю я тепер, як з вами розмовляти». І тільки котрий незадоволений про книгу скарг заїкнеться, а я йому відразу по зубах:…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"