Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №21 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Перець 1966 №21 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. , д уж? Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО Ж заводу Г. У. Гуляєв ще ввічливо промовляє: На здоров’ячко! ароованц кам’яних ківці номер телефона київських зв’язківців і неодмінно чують відповідь: «Ви помилилися номером!» до гю тисяч кароованщв. Крім тих кам’яних гір та збитків поки що нічого не росте. ММ П Т змяммнмммшмш 1 . V «а Г9 ,Т 1 І І 1 1 ЛІН І ІМ. і 1 і і 9 ш № я № І 3 5* 8 ФОО У СІМ’Ї БОЛІЛЬНИКІВ (Жарт) Бабця Груня, усміхнувшись мило. Зупинилася здаля: В дев'ять місяців заговорило Онучатко-немовля. Радісно очима бабця кліпа, Щастя бабцю осява. Бабо, хліба! Бабо, хліба! Ось які бабуня слухає слова... Минуло. І не вернеться. Не тому вається у пісні, а закон природи такий. 1 спі- що так І моло- дість не вернеться. найкраща пора віку. Значить, усе А молодість робити треба, щоб ота найкраща пора віку про- йшла дотягне кові: От коли я був молодий. Во було! І підняв великого пальця. Ще й присипку зробив... якнайкраще. Щоб отой безвусий розповів своєму вну- до сивої бороди, юнак, коли Він погладив рукою сиву бороду. Пальця догори не підняв. «Присипки» також не зробив. Зітхнув важко. Питаєш, як було тоді? смикнув за вухо онука. Та всяко. І кучеряво, і казуси деякі проскакували. Про одного такого казуса і розповім. Та всяко. І кучеряво, і казуси деякі проска- Було це десь у 1966-му. Мені саме тоді двадцять стукнуло. Працював я на Дніпробуді у Каневі. Творили ми чудеса. Всі оті електростанції, по Дніпру-Славуті, наших рук справа. Молоді Дніпру-Славуті, і тобто. А її тоді на будовах була сила-силенна! що Керував Дніпробудом у ті роки Г. Т. Панасенко. Хороший чоловік був. Тільки одну ваду серйозну може, в людини не ладилось, яке лихо. Почне отак діло і забуде про мав. Чи з пам’яттю, чи яке лихо, почне отак діло і заоуде про нього. За друге хапається. Не доведе до ладу другого, третє розпочинає. Розпочав будувати побуткомбі- нат, залишив ребра, взявся за громадський буди-і громадського будинку, ухопився нок. Недотягнув і дорогу в Каневі перебудовувати. Але грець з ним. Не про те хочу розповісти. Хоч воно й до цього тичеться. Мешкали ми тоді у гур-хо-як споруджували його тожитку. Шістсот юнаків і дівчат. Гуртожиток роший, новенький. Тільки, г" --------------- будівельники, то забули дещо доробити. Ну там вікна та двері випадають, стеля трохи протікає, штукатурка обсипається. Газ не підвели. Дурниці, так би мовити. Та головне спортивного комплексу вікна та двері випадають, не спорудили. Для волейболу, то ми ще якихось пару стовпів закопали. А от у футбол по коридорах ганяли. Було, як забусилиш з одного кінця коридора, в другому тільки бу-у-х. Або візьмеш отой м’яч і, як кіт мишу, попід одні двері, попід другі, а тут уже з кімнати вискакує інший, і собі за 3 то м’ячем. Вузькувато трохи було в коридорі, але перебивалися. Та найгірше виходило з баскетболом. М'яч треба кидати у сіточку. А сіточки катма. Так ми зметикували. З одного боку поля ставили стільця, на стільця ставав найвищий хлопець і брав у руки «авоську». За ним ставав другий хлопець і тримав поля залізні ночви. Замість щита. З другого боку таку саму споруду возводили. Гра йшла, порушення правил. їх, правда, як по маслу. Не обходилося і без мало хто й Більше грали стихійно. Бо голова нашого дніпро- м знав. КАЛЮЖІ- 3 АПОВІ 1 НИКИ КІРОВОГРАД. (ТАП). Калюжі-запо-відники, які не висихають при найвищій температурі повітря, утворено на вул. Першотравневій. Працівники міськради досліджують: скільки років можуть простояти калюжі і що з того вийде? Як показали досліди, калюжі стоять вже два роки, а виходять з них поки що тільки неприємні запахи. Шо вийде далі, покаже час. не не обвалиться стеля: тоді клубне приміщення без додаткових витрат можна буде використати ще й як планетарій демонструвати глядачам місяць І зоряне небо. Вартість квитків для відвідувачів планетарію найближчим часом буде визначена завідуючим Тячівським райвідділом культури т. Руснаком. будівського ДСТ «Авангард» Анатолій Семенюк ціле літо працював у піонерському таборі в Алушті. Хотів він чи не хотів цього маловажно. Скомандував голова профспілки Дніпробуду П. С. Мірошник, і валяй. Чий хліб їси, того й слухайся. То ж ми отак самооспортивнювалися, самі думували собі правила гри і самі їх порушували. Вбігла в хату…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"