Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №22 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1966 / № 22 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1966 №22 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. ТАКОГО те не було. Принаймні за останні десять років. З одного колгоспу на протязі кількох місяців надійшло до редакції чотири скарги про беззаконня. У першій писалося. Бригадири брати Курпіти з колгоспу ім. Фрунзе, Рога-тинського району на Івано-Франківщині, образили колгоспницю, грубили їй, обдерли загату навколо її хати. Голова колгоспу І. П. Шпарик про це знав. Схвалював і мовчав. Не вірилося. У наш час таке неподобство. Перевірили. Правда. Було. Гадалося, що люди помилилися. Перегнули палку, а тепер опам’ятаються, покаються. Тому й не писали. Райком партії суворо засудив вчинки Курпіт, оголосив їм догани. І. П. Шпа-рика попередив: раз ти голова, не твори сам і не дозволяй іншим чинити безголів’я. Але до І. П. Шпарика це не дійшло. .Шпа рик не з тих, хто слухається слушних порад. Хоч колгоспниці збитки повернув, та керівну палку перегнув в іншому місці. До Перця надійшов другий лист. Знову перевірили. Справді, голова правління порушив колгоспну демократію. Справді, незаконно виключив з колгоспу сім’ю П. П. Павліва. А ельдшерці не дав города. сільській Знову прокурор надсилав у колгосп ім. Фрунзе протести, зобов’язував І. П. Шпари- ка відмінити безпідставні рішення, а райком партії знову суворо попередив голову правління. Та Шпарик одним вухом слухав, а другим випускав. Мовляв, пишіть, говоріть. Що ви Шпарикові зробите. Все ж таки я маяк. Чий портрет на районній дошці пошани? А другий портрет чий у центрі райцентру? Хто перевиконує плани? Чиє господарство передове у районі? Я господар у колгоспі чи прокурор? Чхав я на прокурора і на його протести. І чхав. Чхав і розперізувався. Забув, хто і для чого обирав його головою. Одного дня з колгоспного радіовузла пролунав його крицевий голос: Ей, ви! Сякі-такі! Мазані-перемазані! Щоб мені... Бо я вам... і прочая, і прочая. Набожні бабусі перелякано хрестилися, а наївні карапузи пороззявляли ротики. Щоб підтвердити оте «бо я вам», голова зібрав правління, виключив з артілі Д. Я. Га-ляса, обрізав йому город. Прокурор району знову надіслав І. П. Шпа-рику протест: «Не маєте права порушувати колгоспну демократію. Негайно ліквідуйте незаконне рішення». Та голова-вседержитель тільки посміхнувся. Мовляв, вся демократія у мене в кулаці. Ви собі протестуйте, а я собі мовчатиму. А щоб не надокучали більше тими протестами і нагадуваннями, то я також не ликом шитий. Ось вам відповідь: «Загальні збори вважають, що прокуратура району не захищає інтересів колгоспу та чесно працюючих колгоспників, які шкодять колгоспу». О! І ми вам носа втерли. З цієї «відповіді» прокурор ніяк не міг зрозуміти, що то за такі «чесно працюючі колгоспники, які шкодять колгоспу». А потім здогадався, що то, мабуть, І. П. Шпарик себе мав на увазі. Тим часом у Перці знову з’явився лист. Знову поїхали. Знову перевірили. Вирішили: досить! У № 14 «Перця» самовпевненому голо- Мал. В. ГЛИВЕНКА У деяких господарствах не підготували тваринницькі приміщення до зими. Дивно... Такий був смирний бугай, а це, наче, сказився. Та то він, просто, гріється! ві порекомендували: «Чоловіче, поверни руля, бо заїдеш у коноплі!» Райком партії викликав І. П. Шпарика на бюро, суворо засудив його беззаконні витвори. Оголосив йому догану і попередив востаннє: чоловіче, візьмися за розум, бо панькатися більше з тобою не будемо. І ось до Перця надійшов четвертий лист. Знову село Васючин, знову колгосп ім. Фрунзе, знову І. П. Шпарик, секретар парторганіза-ції колгоспу М. П. Паньків та голова сільради С. Й. Наконечний. Відкрили в селі нову школу і з цієї культурної нагоди влаштували бучну і дуже некультурну пиятику. Так понапивалися, що танцювати захотілося. Подалися до клубу. Прийшли, а там іде кіносеанс. Ану, давай танці! скомандував голова сільради кіномеханікові і включив світло. Але ж за графіком кіно. Люди гроші заплатили... З 8 Цить! Сопливий! Хто влада в селі? Я чи ти?!. Чому? ви питаєте. Трохи терпцю. Не вигадав я гумореску оцю, А факт достеменний узяв за основу. Підкорився кіномеханік «владі», пішов у гардероб, аж тут М. П. Паньків: Додому іди, сопливий, бо... бо ти п’яний... Пробачте, але ж це ви п’яні. Йди, бо як дам... І Паньків дав. Спочатку на кіномеханікові сорочку пошматував, а потім вчепив йому під око «ліхтаря». Хлопчина в міліцію заяву подав. За таке «давання» стригти треба, незважаючи ні на посади, ні на ранги. Тільки міліція чогось досі не наважується це зробити. Чи не тому, що голова сільради контр-заяву на кіномеханіка подав. Ще й свідка приставив. Того самого бригадира, що разом з ним пив, поруч з ним до клубу йшов, ще й горілку музикантам за пазухою ніс. А І. П. Шпарик на зборах колгоспних знову розійшовся: ах сякий-такий той кіномеханік. І сопливий, і не митий. Керівників села скомпрометувати хоче... Ми його навчимо! Виникає запитання: а…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"