Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1967 №24 Сторінка 10

Перець 1967 №24 Сторінка 10. Чи не погодився б ти стати співавтором одного відкриття? . Тільки ж не подумай, що мова піде про якийсь буденний Пошук на ниві науки І техніки. Йдеться про річ складнішу про пошук продавця для крамниці в селі Петрівці Весел инівсько-го району Миколаївської області Ось уже восьмий місяць Веселинівська райспржиа-спілка шукає І ніяк знайти не може людини на цю посаду. І -восьмий місяць на дверях нашої крамниці великий залізний замок. Якщо ти, Перче, приєднаєшся Яо цього пошуку, то, сподіваємося, хоч у наступному році продавець знайдеться. * Заздалегідь вітаємо тебе .3 цим визначним відкриттям! 43 ПІДПИСІВ. "»ше тобі якийСьМа її -Що « неЩаенХ ПЙ Х- ""-ЇРбУйси. щоЄбТакКе" ського її "ашог Рокити!,-СЬКОГО Міжколгоспбуду шо Нои с"'вдн ’ одержало ПОВИЙ р к належну ВИН». 6о?уДїч1 СМ Ю "АТОМНУ ро- .иХгтт "дТйнеі -* бтмте а ж Й«1РЄЖНЮК Ідеться. Люди го"сп ду "цнфп*а МУ МІЖ-була п» У циФРа справна "Х2н х у Тїе тьому кварталі X" -, Стара, .:*'. б".'ч юВ І -""« Толова" ? ОоМкеІїїОкї)- еж" ЇЇ ХД'«Т-РА’ рО бїїГ’ бГ.ЇЇ нМРд Д"И будівельника їїе ГРО не 1ХйМ, ДеРжали, ГРт о Іншу вянагпплИ’ зв,сно- ПРО мо... винаг Р ДУ клопоче- Тобі там, -у Києві, ближче до товариша Солодюка заступника начальника «Укрголовсільелектромережбуду». Отож, зроби таку ласку передай йому наш новорічний привіт і сердеч- Є Спасибі за те, ЩО прочитав нашу скаргу на Кіровоградську мехколону М 7, яка склалД договір на електрифікацію нашого села, але замість електропроводів два роки підряд «тягне Спасибі за те»«що він поклав край- цій тяганині і визначив керівникам мехколони конкретний строк виконання робіт "'щ-Гм.' -’ д вї- НВДЛУИЙЛИ Т. «ОЛОДЮКУ, якби ТЄ, ЩО пообіцяв, здійснилося, та, на жаль, до цього не дійшло Електрика нам поки що світить тільки .на, папірці, підпйсанбму мя доброму слові! У Тернополі, на будинку І по вулиці Музейній висить пожовклий від часу за гадковий папірець, що давно привертає до себе увагу багатьох людей. Хтось колись на тому папірцеві чорним по білому написав... Але тепер через два роки, уже без спеціального дослідження не прочитаєш, хто і що саме на тому паперові написав. Одні доводять, що то було оголошення про закриття Крає-1нпНЧОтГО МуЗЄЮ на Рем »нт ІНШІ твердять, що то було оголошення про переміщення музею в новий будинок. ОДИН факт незаперечний: відколи висить папірець, відтоді двері музею наглухо зачинені для відвідувачів. Кажуть, що таємниця загадкового паперу відома сТкоГм?КОНКОМу Тернопіль ської Міськради та міськко-мунгоспу. Тому просимо тебе, дорогий Перче. вивідай, будь ласка, таємницю за «риття музею І розкрий її жителям нашого міста. В. ДЕМЧСНКО. м. Тернопіль. голо.а місцевкому*6»?' го СЬКаГ" " Оспбуду. ЛоЧія Кїроі Після прохання Якова Володимировича Тарахана я опинився на сьомому небі. Та й тільки подумати! Всіма шанована людина замовляє портрет. Більш досвідчені художники порадили мені: Не спіши фарбами ляпати, спочатку вивчи ян слід клієнта. Я це теж розумів: Якова Володимировича нашвидко-руч не змалюєш. Доведеться вивчати. Якщо говорити відверто, то я про свого директора чимало баєчок наслухався. Хоча б і те, що, бувши завучем Руднянської восьмирічної школи, він споював директора, щоб скомпрометувати і зіпхнути з посади. Потім свідків приводив. Згодом заволодів таки директорською печаткою. Оцей портрет і просився на полотно: Яків Володимирович біля телефону з чарівною посмішкою на обличчі. Типово, ян кажуть літератори. Пробував й інший, коли в двері стукали відвідувачі, а Яків Володимирович у ту ж мить знімав з чарівних уст посмішку. На дверях стояв підлеглий. Воно й не дивно. Хіба можна посміхатися до підлеглого? Тим більше до вчителів, які скаржаться на тебе як директора. Взяти інший штрих. Якось учителі написали чолобитну, щоб нам директора призначили. Громадськість села власними силами школу збудувала, а директора ще не було. А після цього ті ж невдячні учителі написали на ім’я завідуючого Броварським райвно т. Хорликова тане: «Просимо вжити невідкладних заходів до директора Шевченківської середньої школи Тарахана Я. В., який дезорганізував роботу педколеитиву, скомпрометував себе перед громадськістю й батьками, а саме...». Братці! Чого тільки не написали на директора! Ні пером описати, ні в казці сказати. Пишуть: ображає підлеглих, по чотири години відчитує в кабінеті, з непокірливих вимагає заяви на звільнення, учителі серед навчального року розбігаються. Дуже цікаві в школі і педради, які проводяться мало не щодня. Порядок денний: «Чому вчитель тов. Гусак не хоче давати заяви на звільнення? Про вчительку К., яка не читає наказів…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"