Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1967 №22 Сторінка 8

(Друже Перче)
Перець 1967 №22 Сторінка 8 - Друже Перче. Мал. В. ГОРБАЧОВА Друже Перче! Був би я поетом, то. певно, сказав би, що у кожного будівельника своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... Але я не поет. Я санітарний лікар і авторитетно можу засвідчити, що деяким будівельникам однаковою мірою вдається і те, і те. Як от, наприклад, т. Хоменкові виконробу Стрийського БМУ-1. Товариш Хомен-ко на всі руки майстер: він у нас, у Бучачі, і міст збудував, і каналізацію зруйнував. За міст виконробу дали премію, а за каналізацію, уяви собі, нічого не дали. Навіть догани. В. ТИМОШЕНКО, головний санітарний лікар Бучацького району. Тернопільська обл. Пишу тобі від імені вантажників Дніпропетровської оптової бази облкооплісгоспторгу. Робота в нас, як сам знаєш, така, що після неї помитися'не те що не завадить, а таки необхідно. Але хоч помитися нам ніде, бо нашу душову уже другий рік займає бухгалтерія складу № 3, ми не про себе турбуємося. Просимо ми, Перче, щоб ти директору нашої бази Л. І. Кириченко душ влаштував. Перчанський, звичайно, душ. Тоді, може, й нам буде де помитися, бо скільки не просимо директора звільнити від комірників нашу душову, усе як батогом по воді. За дорученням бригади вантажників бригадир М. КУШНІР. Що найкраще подарувати голові колгоспу: дерев’яну балію чи дерев’яні ночви? Як ти гадаєш? На мій погляд, дерев’яну балію. А от колгоспники села Краснопілка Маловисківсько-го району вважають: ночви. Рік тому голова місцевого колгоспу заклав у селі баню. Та в той момент, коли залишилося лише підвести до бані воду, несподівано згадав про балію і припинив будівництво. Голова вважає, що найкраще митися в балії. Дивно тільки, чому з цим не погоджуються односельці і збираються голові піднести ночви. Може, йому в балії й справді зручніше. А колгоспники можуть і в ночвах митися. П. БАШЛАИ. Кіровоградська область. Ми глибоко усвідомлюємо, що значить піклуватись про здоров’я ближніх, що значить берегти їх нерви. Саме тому ми так високо цінили благородство начальника Управління капітального будівництва Житомирського облвиконкому т. Нікуліна. Це один з тих, хто так ревниво береже нерви ближніх. Ось і яскравий тому доказ. Наш Міжколгоспбуд в 1966 році провів великі роботи в одній із шкіл м. Брусилова. Ми збудували водонапірну башту, насосну станцію, замінили опалювальний казан та ін. Всього на суму 9 тис. крб. Замовником було згадане управління, очолюване т. Нікуліним. Від нього ми й гроші маємо одержати. Маємо, але не одержали й досі. На всі наші прохання, на всі вимоги, скарги відповідь поки що одна: «Не хвилюйтесь, бережіть нерви, гроші ми вам заплатим!» Довго ми, дорогий Перче, вірили тим словам, довго, як кажуть, тримали нерви в руках. Та відчуваємо, що терпець увірветься. Не настільки ми ще загартовані, щоб на одних обіцянках жити. Хоч люди…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"