Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №12 Сторінка 4

Журнал Перець 1967 №12 Сторінка 4. ДЕВАЛЯЙ З ФАНТАЗІЄЮ... ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ КОТЛЕТИ Якщо людину певний час годувати однією стравою, вона може її зненавидіти Щось подібне сталося з нами, коли ми з'їли за своє життя одна тисяча вісімсот сорок восьмий «деваляй» Шукаючи чогось нестандартного, ми опинилися в ресторані «Київ». Але і тут офіціантка запропонувала нам котлети по-ки-ївському (читай «деваляй») Ми мовчки встали з-за столу і подалися до ресторану «Метро». Тут нам запропонували фірмену стра ву котлету «Метро». Крім неї, інших гарячих страв у меню не було Але при ближчому знайомстві з «Метро» виявилося, що це та ж котлета по-київському (читай, «лева ляй») Меню ресторану «Ленінград» рекламувало: «покуштуйте нашу фірмену страву «котлету по-ленінградському». Але й це була та сама котлета «Метро», котлета по-київському (читай: «деваляй») У ресторані «Україна» нам подали націо нальну страву «котлету по-українському». І вона, як дві краплини, була схожа на кот лети по-ленінградському, котлети «Метро», котлети по-київському (читай: «деваляй») Тікаючи від переслідування «деваляїв», ми опинилися в літньому ресторані «Кукушка». Гості, схилившись над тарілками, освоювали ультрасучасний «Космос» Ми, було, теж зі бралися освоїти його, та раптом переконалися, що «Космос» це котлета по-українському, котлета по-ленінградському, котлета «Метро», котлета по київському (читай: «деваляй»). Ми відсунули тарілки і подумали, які б чудеса могла зробити ресторанна кулінарія, як би фантазія рестораторів була спрямована на пошуки не назв, а смачних страв. НЕ «ДЕВАЛЯЄМ» ЄДИНИМ Проте, не леваляєм єдиним! Існують простіші страви Скажімо, смажена картопля Наше замовлення офіціант зустрів так, ніби ми попросили рагу із колібрі А де я її візьму? Як де? Скажіть кухареві, хай візьме і підсмажить. Кухар смажити картоплю відмовився: Беріть «Космос», тоді і картоплю на гарнір їстимете Бог з вами, капітулювали ми, зробіть хоч яєчню Яєчня, сказали нам, подається лише з біфштексами, а біфштексів, як бачите, сьогодні немає. Цей неймовірний парадокс повторився з нами рівно стільки разів, скільки ресторанів ми відвідали Нас приголомшило ще одне відкриття те, що ми бачили і чули не нип.і іконість, не збіг обставин Одна солі тни міська установа вирішила до своєї ювілейної лати іамонити стіл у ресторані її працівники оббивали но роги кабінетів кураторів громадського харчування. Благали дозвольте, допоможіть ресторанові приготувати ю нашого столу варе ники Не дозволили! Не допомогли1 Виявляється, в київських ресторанах на вареники «немає каль ку ля ції»! . Для того, щоб приіотувати смажену картоплю, треба мати а) картоплю, б) сковороду; в) олію На гарячу сковороду, змащену олією, кладеться дрібно нарізана картопля Так само і з яєчнею Беруться сирі яйця, сковорода Що ви мені прописні істини читаєте, обурився керуючий трестом показових (!) ресторанів міста т. І учим Даруйте, але ми через свою наївність гадали, що ви. як і ваші підлеглі, не знаєте цих рецептів Виявляється, т Іуд и м а знає і інші прописні істини Наприклад, він знає, що більшість ресторанів Києва, як близнюки, на одне лице Що меню в ресторанах одноманітне, як зіпсована грамофонна пластинка, що відвідувачам часто, замість спасибі за обслуговування, хочеться сказати «Спасибі за ласку, покажіть, де двері» Звичайно, читати прописні істини не тактовно. і ми обмежилися єдиним запитанням: А ви хоч раз на рік буваєте в ресторанах міста? В усіх! безапеляційно відповів керуючий. Ми йому не повірили Нам здається приміром. що в ресторані «Рів’єра» т Іуд и ма не був ні разу. «Рів’єра» дуже гарний куточок на мальовничих схилах Дніпра Та сюди…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"