Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №19 Сторінка 2

Журнал Перець 1968 №19 Сторінка 2. Багато неприємностей завдала людям у доатеї-стичні часи рідступна, капосна відьма із своїми примітивними знаряддями праці ступою та мітлою. Основною метою її грішного існування на землі було якомога більше насолити громаді й досхочу поїздити на чужій спині. У наш атеїстичний вік відьма в чистому вигляді не зустрічається. Однак, тікаючи від цивілізації до інших, малорозвинених світів, стара шельма все ж таки встигла вчинити останню капость: посіяла зерна свого сварливого характеру в окремі нестійкі душі. Дивись десь і прогляне знайома личина, на якій виразно читаєш пристрасне бажання поїздити на чужій спині, поживитися за чийсь рахунок, а при нагоді й обплювати того, хто не дає себе осідлати. Останнім часом жертви цієї капості виявлені у Броварах на Київщині та в Чернівцях. А втім, по порядку. Стоїть у Мелітополі хатка на крокуючих ніжках, а в ній сидить і сердито махає мітлою, тобто, пробачте авторучкою голова «Міжколгоспбуду» Петро Михайлович Зінченко. З-під ручки у всі кінці розлітаються акти, заяви і скарги. Зміст цих канцелярських творів один: Петро Михайлович вимагає відшкодування збитків, яких нібито заподіяв йому Броварський ремонтно-механічний завод при ремонті згаданої хатки екскаватора Е-153. Цей Е-153 і справді ремонтували в Броварах. Ціною героїчних зусиль колектив заводу спромігся в утиль, яким екскаватор був до ремонту, вдихнути нове життя й навіть примусити його працювати. Вдячний «Міжколгоспбуд» навантажив екскаватор на автомашину й повіз до Мелітополя. Але в рідних пенатах сталася несподівана прикрість: при спробі зняти Е-153 з ваговоза його впустили, і у повній відповідності з законом всесвітнього тяжіння екскаватор упав на землю й розбився. Що робити? Петро Михайлович прийняв підступне рішення: звинуватити Броварський завод. А покладу-но я на нього, сердешного, праву ногу, зловтішно сказав він і склав одразу два липових акти, якими всі поламки відніс на совість і рахунок ремонтників. А покладу-но я на них ще й ліву ногу, мовив після цього Петро Михайлович і надіслав у Бровари грізного листа, а потім телеграму і знову листа, де вимагав не лише задарма замінити пошкоджені деталі, а й повністю повернути сплачені за ремонт гроші, додавши до них 602 карбованці штрафу. Коли ж на заводі не схотіли, щоб їх осідлав меткий голова «Міжколгоспбуду», Петро Михайлович розіслав у всі можливі й неможливі інстанції стос кляуз, основний зміст…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"