Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №15 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 15 / Сторінка № 4
Перець 1968 №15 Сторінка 4. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА А я вам казав, що не треба випускати іграшок, які говорять!.. трапляюта повідомив о- І г и т- «йУ* V . : - - г--' Ж » крайніші ДАЛИ; ПЕРЦЮ! айв Скромність по-скадовськи Андрій Юхимович школив свій завтрашній виступ в обласному управлінні культури. Спочатку він увійшов в роль головуючого й енергійним тоном оголосив: Слово надається передовикові культмасової роботи товаришеві Коваленку, завідуючому Скадовським районним відділом культури! Зачекавши хвилину, яку займуть бурхливі оплески, що безумовно перейдуть в овацію, Андрій Юхимович Коваленко бадьоро вигукнув: Ми непомітні герої ваших кипучих буднів! Ми скромні трудівники клубної радіоли! Це завдяки нам... Тут Андрій Юхимович замовк, бо відчув деяку прогалину в інформації про діяльність сільських клубів. Тому він, як справжній ентузіаст культурно-масової роботи, залишив кабінет і виїхав у район, щоб оперативно й глибоко вивчити діяльність сільських культосвітніх закладів. ...Біля клубу села Приморського Андрій Юхимович помітив спочатку радіолу, що лежала на землі, а потім і зігнуту в формі знака питання фігуру завідуючого. Той вовтузився біля величезного замка. Пролунав скрегіт, і замок повис на засуві, надійно охороняючи вхід до вогнища культури від натовпу, який стояв неподалік. Зав. клубом підхопив радіолу і весело потюпав на південний захід. далеко, звернувся до вич. хлопче? приязно нього Андрій Юхимо- На іменини, відповів той. Хороше діло нові обряди, сказав Андрій Юхимович. А як взагалі просуваєш культуру в маси? Зав. клубом скромно промовчав, колупаючи землю носком черевика. Різні там гуртки, лекторії діють? Леонід Гаврилович Макаренко за-шарівся й дипломатично кахикнув. Ну-ну, не соромся, наполягав Андрій Юхимович. Вірю ти справжній культармієць. Ага, відповів Леонід Гаврилович. Молодець! Скільки ж тобі років? Вісімнадцятий. Такий молодий і вже такий скромний! розчулено мовив Коваленко і, натхнений успіхами юного просвітителя, помчав далі. ...Завідуючий клубом села Красного Микола Федорович Науменко сидів навпочіпки в коридорі культурного закладу і, задерши голову, зосереджено спостерігав за ластівкою, яка звила тут гніздо і тепер годувала ластів'ят. Тс-с-с! просичав він, коли Андрій Юхимович притиснув його до своїх грудей. Розумію, прошепотів Андрій Юхимович. Сам страшенно люблю птахів. І тараню. Що в тебе з виховною роботою? Блискуче, пошепки відповів зав. клубом. Виховуються. Вже привчив їсти хліб. Мене здаля пізнають, шельми! Я не про ластів’ят, а про культурно-масову роботу, занепокоївся Андрій Юхимович. Справляєшся? Та справляюся духовий оркестр оце розпустив. Уже й розпустив? А хор, драм гурток, школа культури, куток пере дового досвіду, гурток атеїста? Не культивую, поділився до- свідом Микола Федорович. Часу обре, хоч наша середня шко- нема. ла самодіяльність організовує. А то зовсім би закрутився. Ох і скромняга, лукаво підморгнув…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"