Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №15 Сторінка 2

Журнал Перець 1968 №15 Сторінка 2. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ЛЕЖЕБОКИ НА ПІДШИПНИКА X Оце недавно в нас побував працівник Чернігівського міського комітету народного контролю. Цікавився долею свого дописа, надісланого до редакції, і дуже здивувався, коли побачив його у папці, на якій було позначено: «ХП». А це що означає? кивнув він на загадкові дві літери. Ми роз’яснили: «ХП» це скорочено: хай полежить. У цій геці ми зберігаємо наш редакційний запас. Запас, кажете... наїжачився контролер. І вже зовсім єхидно спитав: А, пробачте, цей запас коли-небудь бачить світ? А то як же! Коли вже відібрали, значить, піде до друку. Вираз обличчя у нашого відвідувача дещо пом’якшав. Он воно що всміхнувся він. А я вже був подумав... І замовк. Про що ж ви подумали? нагадали ми. Я подумав, сказав гість, що у вас з тим запасом коїться те ж саме, що й на деяких підприємствах. Таких, приміром, як наш Чернігівський м’ясокомбінат. Директор цього комбінату Мелентій Кирилович Виноградов людина серйозна. Державній копійці ціну знає. І своїм підлеглим раз по раз нагадує, що на вулиці гроші не валяються. А коли підлеглі якось натякнули своєму директорові, що гроші валяються на подвір’ї м’ясокомбінату, той очима закліпав. Такого бути не може! Тоді робітники підвели свого керівника до одної купи залізяк і спитали: Це що? Стрічкові пилки, пояснив директор. А це? і показали на другу купу. Віджимні вальці. А це? Це вентилятори. А кому на нашому м’ясокомбінаті потрібні оті всі вентилятори, вальці та пилки? Директор задумався. Довго думав. Нарешті, признався, що, дійсно, жоден з цих механізмів м’ясокомбінатові не потрібен. І невідомо, чи, взагалі, коли-небудь в майбутньому ці прилади знадобляться. А дивись лежать. Лежачих, правда, тут не б’ють. Та й потреби в цьому немає. Дощ та сніг, та іржа своє діло зроблять. Мине небагато часу і все це добро, як цінну знахідку, підхоплять збирачі металобрухту. Ще й спасибі за нього скажуть запасливому директорові. У заготівельників металобрухту зір проникливий. Вони вже давно шпацірують довкола паркану Чернігівського заводу залізобетонних виробів і очима, повними жагучого бажання, поглядають на пневмонавантажувач «РАУ-4». Ранувато, ранувато прийшли, каже залицяльникам директор заводу Микола Васильович Неборак. На Україні не повністю введені в дію заплановані потужності по переробці цукрових буряків. З передової «ПРАВДИ». потрібні ; а - ЛАЯЯРИ ШТУКАТУРИ МОНТАЖНИКИ ЕЛЕКТРИКИ ТЕСЛЯР) БУДІВНИЦТВО ЦУ И роЗ А ВОДУ Видно, тільки я не скоро потрібний буду. Микола Васильович, звичайно, має рацію. У жодного металурга не підніметься рука, щоб пустити таку машину в переплавку. Вона ж ще може працювати і працювати. Ну, звичайно, там, де для неї робота знайдеться. На заводі, керованому…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"