Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №13 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1968 / № 13 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1968 №13 Сторінка 4. Ніч. Гасне остання лампочка. Пора! кажуть блощиці. Кажуть чи не кажуть точно не встановлено. У всякому разі до діла приступають негайно. І тоді в гуртожитку Кіровоградського заводу «Червона зірка» починаються криваві сутички. Кінчаються вони, як правило, зі сходом сонця. На якийсь час настає перемир’я. В цьому перемир’ї, кажуть, неабияка заслуга Юрія Сергійовича Котова коменданта гуртожитку. Юрій Сергійович взагалі людина миролюбна. Він, наприклад, уже давно примирився з тим, що мешканці гуртожитку готують собі їжу в тих же самих кімнатах, де сплять. А що поробиш, розводить він руками, коли нема кухонь. А чому нема кухонь? Та от під час капітального ремонту збиралися їх зробити, але все якось не виходить... Вестибюль не менш привабливий, ніж у міському готелі. Дзеркало на повний зріст, м’які крісла. Диван. Газети і журнали на столах... Ідемо і з радістю думаємо: при бажанні все можна зробити. У приємному настрої доходимо аж до перших дверей, що ведуть у житлові кімнати, а далі йти ноги відмовляються. З дверей несе таким їдким чадом, що слона з ніг може звалити. Хотіли ми віддати належне натхненнику цієї перемоги і на весь голос крикнути: «Товаришу Кольцу фізкульт-гора!», та перебив один това- Печеня трохи підгоріла, інформують жонаті, що живуть у цій кімнаті. зі не- Це що ж, і у вашому гуртожитку кухонь немає? риш. Хіба ж це спортивне досягнення?.. їдко всміхнувся він. От у нас на спортивному майданчику!.. А де це у вас? В гуртожитку Кіровоградського агрегатного заводу. У нас там один тип і днює і ночує на спортмайданчику. І, знаєте, чого добився? Як розженеться, то розвиває швидкість до ста кі- Власників підгорілої печені таке недоречне запитання кровно образило. Як немає?! хором сказали вони. І, провівши нас по всіх поверхах гуртожитку, продемонстрували нам не кухні, а справжні храми найпередовішого кухонного мистецтва. З газом. лометрів на годину. Ну, звичайно, захотілося побачити цього феномена. Та виявилося, що це звичайний автомобіль «Москвич». Він і справді днює і ночує в гаражі, зведеному спеціально для нього на спортмайданчику. Бо про його залізне здоров’я подбав сам заступник директора агрегатного заводу Олексій Іванович Давидов. ЧИМ ХАТА БАГАТА зо Що ж до робітників і робітниць заводу, які мешкають у гуртожитку, то і про них Олексій Іванович спасибі йому піклується. їм він настійно рекомендує робити спортивні пробіжки по асфальтових тротуарах міста. Гадаєте, люди віддячили своєму керівнику за таку турботу про їхнє здоров’я? Аністілечки! Заступник директора, правда, не ображається. Він стоїть вище дрібного честолюбства. Невдяч- я ність своїх підлеглих він розцінює, як результат недостатнього виховання, бо ж на заводський гуртожиток посада вихователя кошторисом не передбачена. Інша справа гуртожиток тресту «Кірово-градпромбуд». Тут і комендант є, і виховательку бог послав. Що саме з його божественної ми- Якось не виходить нічого і з тими місцями, до яких пішки добираються навіть царі. Є в гуртожитку і водопровід, і каналізація, є і відповідна площа для обладнання цих куточків, а все ж бігати людям доводиться і влітку і взимку на подвір’я. Треба сказати, що Юрій Сергійович Котов не тільки комендант, він же за сумісництвом і вихователь у гуртожитку. З виховною метою недавно повів своїх підопічних до місцевого краєзнавчого музею. Бачите, показав він, з якими грізними страховищами доводилося воювати первісній людині. І нічого переборювала труднощі. А ви якихось…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"