Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №13 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1968 / № 13 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1968 №13 Сторінка 2. Мал. В. ГЛИВЕНКА -- г Я . ' * . * Ш і І V* - і . Ср*** ' і Є ’ * * - Р * '* Це добре хтось сказав, що жінки прикрашають наше життя. Лист М. М. БУРУШКІНУ шановному начальникові Хмельницького обласного управління побутового обслуговування Здоровенькі були, Миколо Миколайовичу! Цими днями відбулася у нас важлива нарада. Радились ми та міркували, як його ліпше та чіткіше організувати роботу відділу листів редакції у світлі недавнього Указу Президії Верховної Ради СРСР про порядок розгляду листів та скарг. Повинен вам сказати, що «Перцеві» пишуть не тільки «хіхоньки» та «хахоньки», як декому здається, а пишуть йому І скарги, і всілякі заяви, і претензії, і всілякі дуже слушні пропозиції. Я вам навіть більше скажу саме така кореспонденція становить три чверті нашої повсякденної редакційної пошти. Самі ви добре розумієте, Миколо Миколайовичу, що значну частину листів до «Перця» нам доводиться надсилати в різні установи та організації. Для чого? Не для того, звичайно, щоб там їх поклали під сукно, а для конкретного реагування, для вжиття відповідних заходів по тому чи іншому листу. За «сукно» тепер добре б’ють, І правильно б’ють! І Пора вже, щоб кожний керівник, кожний працівник кріпко затямив собі, що заяви, скарги, пропозиції громадян, це не «Фільчи-ні грамоти», що це важливі людські документи, з якими слід бути на «Ви», до яких слід ставитись з найбільшою увагою, чуйністю і, не побоюсь сказати, сердечністю. На нараді з приємністю відзначалося, Миколо Миколайовичу, що переважна більшість організацій, установ і відомств, котрим ми надсилаємо листи трудящих, своєчасно відповідає редакції, що зроблено по кожній скарзі, претензії чи пропозиції. За це наше щире пер-чанське спасибі цій переважній більшості! Але коли вже мова зайшла про більшість, то, очевидно, треба сказати й про меншість. А навіщо з цього робити якісь секрети? Скажу вам одверто, що меншість аж ніяк не заслуговує того, щоб дарувати їй букети росянистих троянд. Серед цієї меншості подибуємо й любителів старого «сумна» не скрізь його ще міль побила, є там і закоренілі мовчуни, є й тамі, що не мовчать, але й по суті надісланого листа нічого нонмрет-ного не говорять, а відбуваються відомою канцелярською скоромовкою: «не можна, мовляв, визнати, але не можна й не визнати». А є й такі, що не придумаю навіть, як їх і величати. От вам приклад. Нещодавно до редакції надійшов лист із села Козина Рожищенсьмого району Волинської області. В листі порушувалось клопотання, щоб на залізничному перегоні Переспа Рожи-ще побудувати платформу для зупинки приміських поїздів. Листа було надіслано Управлінню Львівської залізниці. Невдовзі і відповідь прийшла. Заступник начальника залізниці тов. Порох написав буквально тане: «Якщо мешканці села Козин та інших зможуть за кошти колгоспів силами громадськості побудувати пасажирську платформу в установленому відділенням залізниці місці, то тоді це питання може бути вирішене залізницею позитивно». Прочитали цю мудру відповідь козинці та й опинились…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"