Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №11 Сторінка 3

Журнал Перець 1968 №11 Сторінка 3. Олесь БЕРДНИК РЕ ЛМИд ПТАШЕНЯТА ВІДЛІТАЮТЬ У БЕЗМЕЖЖЯ (Фантастично-химерна симфонія сфер та серця) Серце творить світи! (З афоризмів Сходу). Розум тримай у кулаці!! (Олесь Бердник). Для розуму, що збагнув значення Безміру, все просто!!! (Олесь Бердник). Дід Панько на бубні сердешно вигравав «Гоп, мої гречаники». Мелодія пливла урочисто, але дуже динамічно. Це була мелодія сфери старту. Пізніше, коли ракета стартує, дід заграє на бубні «Летіла зозуля через мою хату...» Хата стояла біля самого космодрому. Вона вросла в Землю, покрилася зеленим мохом, але привітно дивилася чималенькими вікнами, обведеними синьою фарбою. Довкола призьби рожевіли й біліли ружі, одній цей сві- з неба. Потім, коли ра-кос- біля димаря стояв на нозі лелека. Сонце пульсуючий фокус життя, тило кета набиратиме Другу мічну швидкість, дід заграє на струнах серця «Ой летіла горлиця через став...» Тоді у Безмежжі космосу запахне гречаною кашею. Це дуже просто, бо двигуни ракети працюють на згуках мелодій дідового серця та на енергії гречаної каші. Людина ня. Вона не побоялася перебороти бар'єр Тайни. Найміц-ніші Мости будуються Думкою та Мужністю прагнення. дух шукан- за руки, чекали старту. Це їм належало з'єднати променем Розуму все Безмежжя в єдину симфонію Буття! Вони довго повзли по скелях сумніву. Переборювали спокусу спокою, мару роздвоєння, забуття і, нарешті, нить серця, нить кохання переведуть їх через останню прірву ілюзій. Адже вони ще не бачили сфер інших вимірів. Була лише уявна сфера... А дід все грав. Це був кордон Тайни. Вспокійся! сказала баба Векла, припасовуючи баняк гречаної каші до реактора. Залишайся в сферах своїх, буркнув дід. Бережи серце, воно приведе тебе до правди! стояла на своєму Векла. То мара розуму, який не бачить глибин буття, заперечив старий і мудрий Панько. Очі Гриця палали полум'ям подвигу. Очі Віолети то спалахували іскрами захоплення й щастя, то вкривалися імлою суму. Я хочу знати істину! сказав Гриць. Відкидай все, що не сприймається твоїм серцем, як істина, порадила Віолета. Хіба життя ймовірне? Що таке наше життя? Той, хто хоче пізнати Безкінечність, той повинен пізнати себе. Коли навіть Сонце світить з неба, запали…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"