Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №05 Сторінка 2

Перець 1969 №05 Сторінка 2. Мал С ГЕРАСИМЧУКА Роздуває... Л ист-відповідь товаришам з м. Нестерова Львівської області, котрі написали скаргу на старшого інспектора обласної інспекції по охороні природи М. В ГРУЗИНОВА. Шановні товариші! Я уважно прочитав вашу скаргу. Прочитав і замислився. Колізія тут не така вже й проста, як вам здасться, і рубати з плеча, отак знасте трах-бах! «Грузинов злодій», «Од таких захисників природи, як Грузинов, треба захищати бідну природу!» діло дуже ризиковане. Так можна і дров наламати. Ви пишете, що М. В. Грузинов привласнив фруктовий сад, який належав місту Нестерову. «Привласнення фруктового саду, твердите ви, ним здійснено шляхом викрадення у нічний час фруктових Дерев, кущів смородини та кущів багаторічних квітів. Викрадений сад автомашинами ним перевезений на власну дачу у м. Львові. Цей ганебний вчинок з боку «охоронця» природи викликав велике обурення у громадськості міста Нестерова, котра вимагає притягти М. В. Грузино-ва до кримінальної відповідальності». Давайте розберемося в цій історії спокійно. Воно справді, коли дивитися на неї крізь вашу призму, то виходить, що М. В. Грузинов «яко тать в но-щі» поцупив громадський сад у ницих дрібно власницьких цілях. Жадоба напихати свій одноосібницький живіт фруктами і ягодами з вашого громадського саду взяла гору над совістю і честю М. В. Грузинова. Але давайте подивимось ще й крізь призму самого «зловмисника». Давайте поглянемо, яка тут вималюється картина. Ми знаємо, що обласна інспекція по охороні природи міститься у Львові і її старший інспектор М. В. Грузинов теж працює і мешкає у Львові. От ви мені тепер і скажіть, шановні товариші, як може М. В. Грузинов, живучи у Львові, охороняти громадський сад у Нестерові! Як він може захищати його і відповідати за нього перед обласною інспекцією) Ну як! А ми знаємо, що іноді буває з громадським садом. То, дивись, гусінь його обчухрає, а то залізуть у його зелене царство кози баби Усті й нароблять шейми такого тарараму, що ніяким актом не опишеш і яблуньки пообгризають, і смородину з малиною пооб’їдають. А ще, бува, забреде сюди п’яний вуйко, котрий досі живе старосвітською концепцією, що все гуртове, то чортове, і давай своїми кирзовими чоботиськами по живому тілу ніжних троянд товктися. Я сам був свідком подібного свинства. І не де інде, а в самій столиці, проти оперного театру. Було це влітку. Залізла якась п’яна харя на клумбу, розляглася на квітах і блаженствує,…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"