Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1969 №06 Сторінка 2

Журнал Перець 1969 №06 Сторінка 2. ЗАВОДСЬКА НАРАДА Мал. А. ВАСИЛЕНКА регес на. регес на. Лист без певної адреси, але адресується багатьом Я вас зібрав, товариші, щоб разом порадитися, як нам повести боротьбу із задимленістю повітря. Здоровенькі були, шановні друзі! Ми давно вже виросли із тих куценьких штанців, коли всілякі страшні історії викликали неприємний холод під ложечкою, а ночами спричинялися до відомих з дитинства нічних діалогів: Ма-а-моІ Ой, ма-а-мої Що тобі, Петрику? Спи вже ніч. Ой мені страшно. Чого ж тобі, Петрику, страшно? Ой баба Яга в бовдурі виє. Ми народ дорослий, і нас уже не настрашиш ні бабою Ягою, ні відьмою, ні Синьою бородою. І все ж таки я хочу розказати вам лиховісну новину, котра може й не всіх налякає, але думаю, що мусить насторожити кожного. Майте на увазі, шановні мої друзі, що в наших краях появилася одна неприємна особа. Але мало сказати неприємна це осоружна й страшна зайда Вона вештається по деяких містах і селах, непомітно проникає в установи й організації, колгоспи й на заводи, хитро й непомітно заводить там знайомства, а після того починає викидати такі фортелі, що часом волосся на голові ходором ходить Хочу підкреслити, що мітить ця шельма здебільшого на «крупну рибу». І коли ти, розвісивши вуха, дав зівка, коли ти клюнув на її сатанинську вудочку, то вважай себе пропащим. Вона затуманить твою душу і твій розум, остудить твою кров і засліпить тобі очі, вона тебе так обплутає, так заїздить, що ти будеш нездатним до будь-якого живого діла. А відтак ти вже не керівник і не працівник, а щось таке інертне, щось таке заживо мертве, щось таке, ніби дерев'яна тумба в пижиковій шапці. Кажу це вам не для страху й не для ляку, а для того, щоб були ви напоготові. Я ще не знаю точно, звідкіля ця неприємна особа до нас заскочила, не знаю ще, з якого роду-племені вона походить, я знаю тільки її ім'я і можу дати вам точний словесний портрет злих її викобенювань. Запам’ятайте, коли в робітничому чи студентському гуртожитку ні з того ні з сього повіяло собачим холодом, вийшли з ладу кухонні плити, не стало гарячої води, замовкли радіорепродуктори, коли тут давно вже не бачили того діяча, котрий за службовим своїм обов'язком мусить дбати про всі побутові гаразди мешканців гуртожитку, то так і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"