Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1969 №11 Сторінка 4

(Сатиричні мініатюри)
Журнал Перець 1969 №11 Сторінка 4 - Сатиричні мініатюри. САТИРИЧНІ МІНІАТЮРИ СМІЛИВЕ МИШЕНЯ Гукнуло п'яне Мишеня Слону: «З дороги геть! А то як стус-сону!» ВОВК НА СУДІ Так, признаюся, я задер Вівцю. Пом’якшення ж прошу на тій підставі, Що потерпілу з'їв таки не всю Бо ж ратиці цілісінькі зоставив! НАСОЛОДА Я вчора бачив фільм новий, Такий, Що, дивлячись його, відпочивав: Спав. ІСТИННИЙ УБОЛІВАЛЬНИК Він навіть на суді гукнув осатаніло: «Суддю на милої» ДВА КОЛЬОРИ (Майже за Д. Павличком) Два кольори, моїх два кольори. В оба пофарбував я у квартирі холл. Два кольори, моїх два кольори Червоний то любов, зелений то футбол. Олекса НАЗАРУК. м. Сокаль. ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД «Рости потрібно!» кожен день Нагадує Деревам Пень. ДОПОМОГА Хваливсь Батіг: Угрівсь я, весь у милі. Ну й натрудивсьі Допомагав Кобилі. ЗВИЧКА Я в рік одержую не менш як дві догани, Й нічого, бач. Живу. І непогано. ДРІБНИЦЯ Я головне зробив: склав план. А вам дрібниця Лишилася: виконувать, трудиться. А. ОВСІЄНКО. м. Обухів. ЕПІТАФІЇ Симулянтові І досі люд над тим мудрує, Чи вмер цей тип, чи симулює? Сварливій жінці Ні в пеклі, ні в раю їй місця, бач, нема Пересварилась з усіма. Зрадливому Він довго жив би, далебі. Та зрадив якось сам собі. Запеклій самогонниці Жила-була вертка така, Горілку гнала з буряка. Тепер, коли чорти взяли, Жене з пекельної смоли. Василь СУХОМЛИН. Не буду критися, вже давно я виношував ідею написати якусь наукову працю. От тільки не міг уторопати, як до неї підступитися, А оце недавно, повірите, мені пофортунило. Пофортунило у буквальному розумінні слова. Бо в самому тлумаченні поняття «фортуна» я знайшов не тільки свою наукову тему, але й ключ до її розробки. «Фортуна в римській міфології богиня щасливої долі, роз'яснює енциклопедія. Зображали Фортуну молодою жінкою з рогом достатку в руках, із зав'язаними очима, іноді на колесі». Так от, щодо колеса. З приводу нього у мене виникли деякі серйозні міркування. Мені, наприклад, здається, що примушувати жінку хай навіть і молоду стояти на хисткому колесі щонайменше безтактно. Інша справа чоловіча стать. За твердим переконанням автора цих рядків, художник повинен був на божественному колесі зобразити мужчину. І не з рогом достатку, а з жезлом автоінспектора в руках. Якщо ж художник цього не зробив, то, очевидно, тільки через те, що в його часи ще не було ні автоінспекторів, ні жезлів. Висуваючи таку гіпотезу, я, само собою, мушу її чимось обгрунтувати. Ну що ж, за аргументами діло не стане. І читач, можна сподіватися, не буде ремствувати, що якусь частину тих аргументів йому піднесуть у вигляді цитат. Бо що то за наукова праця без цитат? Так от цитата перша. її запозичено у В. А. Перебийноса: «Повертаючись з роботи, пише він, приблизно о 17 годині ЗО хвилин я підійшов до будинку № 51 по проспекту Леніна. Зупинився, щоб пропустити трамвай, який стояв на зупинці. В ту мить промчав з великою швидкістю автомобіль «Запорожець» і на пішоходній доріжці з такою силою налетів на жінку, що вона головою вибила вітрове скло... Метрів за двадцять машина зупинилася» Ну, ясна річ, читач уже здогадався, що це свідчення очевидця. Можна було б процитувати ще й свідчення десятка інших очевидців згаданої події, та, мабуть, істотної потреби в цьому немає. Всі вони говорять про одне й те ж про кричуще порушення правил вуличного руху, в результаті якого інженер-економіст Ніна Михайлівна Л. мати десятирічної дитини опинилася в лікарні з проломом черепа і струсом мозку. А що ж сталося з тим водієм? безумовно поцікавиться читач. Водій «Запорожця» ДНЛ…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"