Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №10 Сторінка 11

Перець 1970 №10 Сторінка 11. СИГНАЛІЗАТОР АЛІЛУЯ! Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА ЯК ЦЕ НАЗВАТИ В парках, улітку Зеленню вбраних, Видно так чітко Стовбури в ранах. Не олівцями І не чорнилом Лезом, ножами Шрами зробили. Нишком з образи Плаче береза Напис «прикрасив»: «ГНАТ ТЕРЕЗА». Гляньте на дуба: «ВАСЯ ЛЮБА», Шрами І в клена: «ЛЬОНЯ 4- ЛЄНА». Поруч в алеї Ніжна тополя. Вгризлися в неї «КОЛЯ 4- ОЛЯ». Може, й на милих Райських деревах Різьбу чинили «АДАМ 4- ЄВА»? Та це ж на небі, За браком загсів. Був при потребі Єдиний засіб. То інша справа. Земному ж брату Нащо ці вправи? Як це назвати? Витівки блазнів? Прояв дитинства? НіІ Цьому назва: ЗЛОЧИН 4- СВИНСТВО. «Сигналізую: товариш Н. Дав буржуазний ворожий крен: Ходить в халаті, їсть шоколади... І це На 53 році Радянської влади! Майте на оці, Зверніть увагу На підозрілого вкрай чолов’ягу». «Сигналізую: товариш Р. Йшов, зачепився, штани роздер, Вилаявсь круто Й вимовив: «ГадиІ» І це На 53 році Радянської влади! Цікаво, кого у даному разі Даний товариш мав на увазі?» «Сигналізую: Товариш 3. Чорний п’янюга! Часто везе Сітку пляшок здавати на склади, І це На 53 році Радянської влади! Р. 8. Знайте, що він прикидається скромним Всі етикетки зміня на боржомні». «Сигналізую: товариш П. На профспілкових зборах хропе Й тим підрива монолітність громади І це На 53 році Радянської влади! Бачте, коли б не мої сигнали, Ви б ще і досі про це не знали». «Сигналізую: товариш Ю. В гульках руйнує свою сім'ю, Висохла зовсім дружина з досади... І це На 53 році Радянської влади! Р. 8. Хай його жінка не твердить ЗДУРУ. Що виправляє спортом фігуру. Треба приборкать цього чолов’ягу, Майте на оці, Зверніть увагу! А як не звернете, часом, і ви ще, То і про вас просигналю ще вище!» Досить! Обірвем його без вагань! Як дозволять цьому, вибачте, гаду До брудноруких своїх писань Ще приплітати Радянську владу?! Руку набив він «сигнали» писати. Як він набрид нам, Цей «сигналізатор»! Строчить і строчить Нема йому ради. Час би до нігтя його без пощади Іменем тої ж Радянської влади! (Монолог хориста церковного хору) Я на кліросі у церкві Розпинаюсь, поки й смеркне, Воздаю богам хвалу я, Алілуя! Алілуя! Вчивсь у вузі, мав я друзів. Поклонявсь науці й музі, А тепер на все плюю я, АлілуяІ Алілуя! Я не вірю в чорта й бога, Грошей більше б якомога, То вклонюся і ослу я: Алілуя! Алілуя! Насміхаються которі. Але ж тут, в церковнім хорі Маю користь немалу я. Алілуя! Алілуя! К бісу всякі постулати! Легше в церкві поспівати. Жить легесенько люблю я Алілуя! Алілуя! А як вихилю з півлітра, Враз мене змете, ян вітром! Ще й хористну підхоплю я, Алілуя! Алілуя! Ну ж і гави, ну ж і соні Атеїсти в нас в…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"