Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №10 Сторінка 8

(Народні усмішки, Гуморески)
Перець 1970 №10 Сторінка 8 - Народні усмішки, Гуморески. ? я Я я БАЧИВ ЦАРЯ Дідусю, а ти царя бачив? спитав онук. Аякже, внучку, бачив. От так, як тебе зараз. Ну?! І розмовляв з ним?.. Таке спитав!.. Ти що. внучку. дурненький чи що? Хіба ж портрети розмовляють? Повідомив А А. ПАНА СЕНКО а м. Архангельська (РРФСР). ПРИКАЗКА Сину, чи знаєш ти якусь приказку про користь колективної праці? запитав батько. Гуртом І батька добре би-«, відповів син. Повідомив І. КУГНО з м. Канева Черкаської об ласті. БІДА Ти чого трави не косиш? А у мене, брате, біда... Що, слабий хто? Ні. Жінка у гості пішла, нікому косу намантачити. Повідомив Ю. С. ГОРБАТЮК с Н Любомирки Ровен-ського району Ровенської області НАЙБЛИЖЧЕ ДО Мамо, сьогодні похвалила мене. Завіщо? Я сказала, що вісімнадцять буде ІСТИНИ вчителька двічі по тридцять Але ж це невірно. Зате моя відповідь була найправильнішою НАГОДУВАВ наказує Нагодуй коня, батько синові. Хлопець пішов і довго не повертався. Коли він з явився, батько питає: Іав коневі сіна? Напоїв? Так! Тоді йди І А де ж Повідомив Г Кярдла-Хаусми ської запрягай коня, він? А ВАСИЛЬЄВ Естон РСР. ДЕ БРИГАДИР Приїхав голова колгоспу на бригаду і до сторожа: Де бригадир? У полі. Об’їхав голова всі поля нема бригадира. Знов до сторожа, виказує йому за обман, А той; Щиру правду кажу, що у Полі-самогонниці він. Уже третю добу звідти не вилазить. БАБУСЯ У ЛІКАРЯ лікаря на при-бабуся. Той її вона до цього вас грип був, ламало чи е Приходить до йом старенька розпитує, чим хворіла. Може, у може, поперек грудях кололо? НІ, нічого такого не було. Ось тільки хворіла я на Ін-флюенцу та ще в мене тон-зило-кардіональний синдром I зовсім недавно перенесла я крупозну пневмонію. Повідомив Н. МЕЛЬНИЧУК з с Зірного Березнівського районл Ровенської області. НАРОБИВСЯ Прокинувся Грицько. Потягнувся смачно. Снилося мені, ніби я цілу ніч на комбайні працював І дуже втомився. Дай мені, жінко, поснідати, та й ляжу від почити. Повідомила Л ПОНОМА- РЕНКО з с. Хмельового Мало-висківського району Кіровоградської області. І. ЗОЛОТАРЕВСЬКИИ Мал В ГРИГОРЄВА І 2 Утриманцем бути примушує вік: той старець, а цей ще маленький. Буває ж: хлопчисько здоровий, як бик, а ще на утриманні неньки. Йому б десь колоду тесати давно, чи пилку пускать циркулярну, а він циркулює лише по кіно і залах пивних регулярно. Щовечора він, витрачаючи міць, що в нім одбивними зростили, непевних якихсь підхопивши дівиць, танцює під музичну «стилем». Ледаче створіння оце молоде лінивою бродить ходою, так, ніби не даму веде, а іде на кладовище за труною. Ось, кинувши хрипко партнерші «мерсі», хильнувши бокал «за удачу», безтямний гультяй цей сідає в таксі и до мамочки їде на дачу. Везе лобуряції Матуся над ним трясеться, виправдує сина: і це, мовляв, коїть не гріх молодим, і те, бач, забава безвинна... А спробуй, скажи їй, що, трапивши в сіть, дуріючи з винного чаду, на самім краєчку провалля стоїть синок її, ніжнеє чадо! Вона ще й образиться: Заздрять йому, що липнуть до нього дівиці! Та гроші ж не крадені в нього. Чому не можна в гурті веселиться?! До всякого віку потрібен ПІДХІД... Дитина, звичайно, не хвора, замучила школа! На старості літ для мене він буде опора!.. «Опора» ж оця серед білого дня в одежі розвалиться й пріє, хропить з перепою аж вікна дзвенять! і ходить навшпиньках повз нього рідня: синочок заснув їх надіяі З російської переклав В ЛАГОДА Ти дивись, вдома у нашою завфермою завжди якісь не свині,а слони ростуть! Яиось у неділю повертаємося з базару, а дру жина мені: Он, дивись, хлопці з рюкзаками до лісу йдуть. Це ж свіжим повітрям подихають, грибів назбирають, відпочинуть по-людському. А ми з авосьнами носимося. Бувало, й ми отан ходили, почав я. Але тут хлопці зупинились перепочити. Почали стягу вати з себе рюкзаки I хоч робили це обережнень ио щось забряжчало, заторохтіло. Ясно, несуть хлопці порожні пляшки здавати. Оце тобі туристи, нажу. Але дружина и тут не розгубилася: А ти знаєш, скільки в нас уже назбиралось цього добра в один рюкзак І не забереш пляшни, банки, баночки... І пляшечки з-під духів та одеколону. в тон продовжую я. Хай уже назбирається на «Запорожця*, тоді й здамо. Але вона розсудила по-своєму: От що! Поки я зварю обід. ти понеси та здай пляшки, а то повернутися од них ніде. Упрігся я в рюнзан, у кожну руну по господар чій сумці узяв I став туристом. Пру той посад, бодай би він ще вдома був побився, аж очі рогом лізуть. Дочалапав до гастроному, а там художня реклама: «Магазин снлотари не приймає. Приймальний пуннт знаходиться в третьому мікрорайоні». Нічого не вдієш тягну далі. Нарешті добрався. Глянув і очам своїм не повірив - така черга, ніби в усьому місті тільки один приймальним пункт і працює. Але чергу все таки зайняв. А люди підходять та й підходять. І де вони ото стільки того посуду понабирали?! Микола ДЛХНО А ВИ ЧУЛИ?.. ГУМОРЕСКА Дехто навіть прихопив із собою якусь роботу хто шкарпетки в’яже. хто читає «Вечірку*. А якимсь молодий чолов’яга примостився на ящику, над чимось математичним мудрує: чи то задачку синові вирішує, чи дисертацію иінчає. А я стою, роздивляюся, слухаю... Тут можна одержати точну інформацію з будь-якої галузі. В газетах такого нема... Приміром, скільки золота вивезли з Місяця американські космонавти, чи подорожчає з першого числа коньяк... А он ті он про футбол. Да-а... Наші минулого сезону... того... Кого того? здригається сусіда, наче йому води за комір линули. Хіба срібні медалі це вже ніщо? А може, це такий маневр Маслова?! Бач, як привіз пляшни на таксі, то вже й думає, що він у футболі розбирається! Та яний там маневр, діти у нашому дворі краще грають! А на таксі й ти пляшни возити- меш, коли таксистом будеш: по знайомству під кинуть. Та не гарячкуйте! Футбол, футбол! Просто хлопці заробили по «Волзі», І грати їм більш не ма ніякого інтересу,…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"