Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1971 №05 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1971 / № 05 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1971 №05 Сторінка 2. А цей як сюди попав? - А він у нас на посаді секретарки-друкарки числиться... НЕ СВЯТІ ГОР » КИ ЛІПЛЯТЬ (До питання про гончарне майстрування) ЧИ ПОТРІБНА СУЧАСНИКОВІ МАКІТРА? Коли вірити авторитетній заяві старшого інслеитора Летичівсьного райфінвідділу М. П. Кліпановського, яку він зробив гончареві з села Ставниці, то гончарні вироби вже давно перемелені колесом історії на друзки. Можете, діду, свою лавочну закрити, сказав інспектор. Тепер держава виробляє стільки каструль, що без ваших черепків обійдемося. Після цієї авторитетної заяви місцеві гончарі таки свої «лавочки» закрили. Отже, бачимо, які ультрасучасні заяви проголошують ультрасучасні діячі, що їдять з ультрасучасної тарілки борщ, зварений в ультрасучасній каструлі. Бачимо, як той борщ діє на їхній інтелектуальний розвиток і як той розвиток діє на горшни. Тож можемо сміливо зробити висновки: справжньому сучасникові макітра не потрібна. Справжній сучасник не тре часнику і маку, не тримає у глечикові молока. Значить, гасло «Обійдемося без черепків!» треба написати великими літерами на великому щиті, носити той щит по ринках і тицькати кожному, хто шукає макітру чи глечика. САМ НЕ ГАМ I ДРУГОМУ НЕ ДАМ! Прислів’я «Сам не гам і другому не дам» сягає корінням у горщики, які виробляють гончарі з села Адамівки Віньно-вецького району. В Адамівці горшки ліплять ще з часів Адама і Єви. Тут ще й зараз біля трьохсот гончарів. Були в свій час і тут місцеві прогресивні антигоршечники, які невтомно трощили черепки і валили печі. Хотіли навернути поклонників прадавнього горшка до сучасної алюмінієвої каструлі чи ультрасучасного пластмасового бідончика. Та сила традиції взяла гору. І тоді правління колгоспу взяло гончарів під свою оруду. Правда, не так, щоб дуже взяло, але горшки у них по 7 коп за літру купувало, а по 15 коп. на ринкові збувало. Був задоволений і гончар, бо працю його оплачували, було задоволене І правління колгоспу. Бо вже за перший рін воно мало від гончарів 18 тисяч карбованців чистого прибутку, а за другий 32 тисячі. I був задоволений споживач. А в свій час було рішення уряду про розвиток місцевих промислів. Хмельницький облвиконком показав, що і він не пасе задніх. Прийняв рішення створити в селі Адамівці керамічний цех Хмельницького хімзаводу. В Адамівці з'явилися представники обл-місцевпрому, представники заводу. Перше, що вони зробили, то відсунули від горшків колгосп: Не маєте права цим займатися! А тоді вхопилися організувати цех. По-торгувалися з правлінням колгоспу за приміщення під цех. Не доторгувалися. Призначили майстра чи бригадира цеху. Той навіть кілька місяців отримував зарплату. І все кавкнуло, Спочатку вони хотіли, дуже хотіли, каже екс-майстер чи еис-бригадир. І директор хотіли, і головний інженер хотіли, і головний бухгалтер хотіли. Завжди мене розпитували* як там, що…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"