Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1971 №21 Сторінка 4

Журнал Перець 1971 №21 Сторінка 4. «Музику а маси І» так називалося повідомлення Телеграфного агентства Перця у Н» 15 за 1971 рік. В ньому йшлося про те, що Дубровицька лінійна дільниця зв’язку вдень і вночі щедро транслювала веселу музику через усі телефони. Власникам телефонів не треба було 3 ходити на концерти і навіть включати приймачі. Єдина незручність не можна поговорити по телефону. № Головний Інженер Ровенсьного обласного виробничо-технічного управління зв’язку т. Яценко повідомив редак-СО Цім», що за незадовільне утримання засобів зв’язку на-Ц чальнина ДубровицькоТ лінійної дільниці т. Садовського з роботи знято. Мал Р. САХАЛТУЄВА У нього другий розряд з мемо слюсарем-водопровідником. плавання! Візь- І ЗОВСІМ НЕ СТРАШНО! Сірники, як відомо, виготовляються для того, щоб із порожніх коробочок хатки робити. Це вам пояснить кожна дитина. Самих же сірників дітям у руки давати не слід, бо тут уже недалеко й до біди. Це вам пояснить кожен пожежний інспектор. Але, виявляється, не кожному А дорослому можна довіряти цю небезпечну річ... Заманулося двом дядям керуючому другим відділком радгоспу «Примор’я» Василеві Антоновичу Заїці та агрономові цього ж відділку Миколі Григоровичу Андрієвському влаштувати шикарний фейєр-верк на честь закінчення жнив. Чиркнули вони сірничком і підпалили... мало не двісті гектарів стерні! Видовисько було справді грандіозне вогняні язики затанцювали по всьому полю, знищуючи на своєму шляху все живе й зелене. Загибли пташки, корисні комахи теле-номуси, що знищують шкідни-ка-черепашку, вигорів перегній у грунті, обвуглилось 260 стовбурів сріблястих тополь у лісосмузі... Ой, і грайливі ж дяді! Признатися, потім вони й самі злякалися наслідків своєї пустотливості. Але все обійшлося щасливо: районний держпожінспектор Р. Г. Ля-шенко наклав на обох по 50 карбованців штрафу, та й годі. І зовсім, виявляється, не страшно! Л. КОНДРАЦЬКИЙ. Селище Березань Миколаївське.! області ПЕРЕОФОРМЛЕНІ (ЮРПРИЯ1 Профспілкову роботу можна порівняти з морем. Можна з Чорним, можна з Балтійським. Як не вихлюпати моря, бідкаються іноді члени місцевкому, так не вичерпати до дна всієї профспілкової роботи... Нотки зневіри в серцях окремих проф, )Ячів, звичайно, не означають, що ці діячі опустили руки. Ні, рук вони не опустили, але їх руки, на жаль, не завжди скеровані в потрібному напрямку. Ми познайомилися з життям і трудовою діяльністю голови місцевкому комунальників Смілянсь-кого машинобудівного заводу І. Б. Старикової. У нас склалося враження, що Ірина Борисівна, відсунувши на задній план виробничу та художньо-самодіяльну роботу, цілком присвятила себе філантропії. Акти, протоколи і резолюції свідчать про те, що при місцевкомі постійно діяли комісії по обстеженню матеріального становища членів профспілки та по виділенню ім матеріальної допомоги. Всім комунальникам, які хворіли і були на стаціонарному лікуванні, Ірина Борисівна робила особисті візити і заохочувала їх до швидкого одужання подарунками. Не лишалися поза увагою і амбулаторні хворі. Тх також оточували піклуванням, підносили дари та грошові суми. Ці та інші факти, яскраво відображені в архівних документах, стверджують, отже, що голова місцевкому…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"