Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №07 Сторінка 6

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1971 / № 07 / Сторінка № 6
Перець 1971 №07 Сторінка 6 - Гуморески. Про користь анонімок ГУМОРЕСКА Серед службової кореспонденції, яка лежала на столі, увагу Петра Григоровича Патериці, начальника конструкторського бюро фабрики дитячих іграшок, привернув конверт із двома птахами на ньому й поміткою «особисто». Птахи чи то снігурі, чи то ворони, примостившись на горобині, дзьобали ягоди Щоправда, не птахи привернули увагу Патериці, а почерк на конверті Незугарні, наче напідпитку, літери навіть без графологічної експертизи підказували: автор, щоб його не спіймали за правицю, писав лівою М-м-так! мугикнув Патериця Хвильку повагавшись, узяв конверт і підійшов до вікна. Труснув, прислухався. А вже потім рішучим жестом підніс угору і подивився на конверт так. як дивляться через закопчене скло на сонце. Та конверт не просвічувався. М-м-так! вдруге мугикнув Патериця і простягнув руку по ножиці. Акуратно надрізавши конверт, він злегка потрусив його. Аркушик-метелик плавно опустився на поверхню стола. Ті ж таки нетверезі літери вимережували «Доводимо до вашого відома, що новий інженер Микола Котигорошко коли не щодня, то через день дозволяє собі приходити на роботу під кутом сорок градусів. Такого неподобства терпіти не можна. Коли не вживете заходів, повідомимо вище. І. IV. Група товаришів». М-м-так! втретє мугикнув Патериця. А потім ще і ще раз перечитав і глибоко замислився. Слід зауважити, що Петро Григорович найбільше в світі не любив викликів у вищу інстанцію і пияків Про цю його слабість дуже добре знали працівники конструкторського бюро. І, зрозуміло, обері гаючи спокій свого керівника, працювали старанно. Ну, так, щоб обійтись без втручання інстанції. А відносно того, щоб, скажімо, хтось із конструкторів у робочий час насмілився прикластись до «стрибунця» чи там спорожнити кухоль пива, то й подумати про таке було гріх. «А тут, розмірковував Патериця, дивлячись на анонімку, зовсім зелене, можна сказати, ще в колодочки не вбилось, а вже закладає. Ну й ну!» ...Микола Котигорошко, ставний здоровань із карими очима і дбайливо зачіса-ним темнокаштановим чубом, соромливий од природи, кожного разу, як його кликали до когось із начальства, розгублювався. От і тепер, присівши до приставного столика в кабінеті Петра Григоровича, він не знав, куди подіти руки. То запихав їх у кишені піджака, то вихоплював і клав на стіл. «Чує кіт, констатував про себе Патериця, чиє сало з’їв. Ну, нічого, нічого...» Юрію Олексійовичу М О К Р І Є В У, автору гумористичних збірок «Усмішки Гордія Смішки», «Сто колючок в боки», роману «Слід на землі» та інших книжок, п'сс та сценаріїв, з нагоди сімдесятиріччя Ну хто не зна Гордія Смішки?!. Це ж саме він вже стільки літ Нам видає такі усмішки, Що всяк береться за живіт. Та ювіляр не тільки сміхом Відомий нам. Уже давно Він творить глядачам на втіху І для театру й для кіно. Отож воно, як подивиться, То він лишив помітний слід... Ще й порох є в порохівницях Й ніхто не скаже, що він дідг На діда він ніяк не схожий І, незважаючи на вік, Наш ювіляр, як треба, може…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"