Журнал Перець

ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №24 Сторінка 8

(Гуморески, Сатиричні мініатюри, Гумор та сатира про новий рік)

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1972 / № 24 / Сторінка № 8

Журнал Перець 1972 №24 Сторінка 8 - Гуморески, Сатиричні мініатюри, Гумор та сатира про новий рік. Мал А ВАСИЛЕНКА АРХІПІДЛАБУЗНИК ТЯГЛИ Й ЗАТЯГЛИ... ГУМОРЕСКА Куди ж ти п несеш?! Та подзвонив Грицюк і сказав, що Іван Петрович ялинки не дістав... « і ЗООАФОРИЗМИ Або Я, або отара! уперся Баран Спускавсь на дно, а запевняв: шукаю глибину. Радять Гусакові. «Строчи анонімки на Орла! Тобі й перо в руки!і» Радів песик поводку: «Гулять підемо!» Завжди поголений, а рильце в пушку. Півняча доля, спочатку хвалять голос, потім перерізають горло. На всіх бройлерів одна біографія Чи багато мурашці треба? А все тягне й тягне.. Як у акваріумі: розглядають з усіх точок зору. У риб'ячому царстві життя немає од гачків. Усіх овець скрутили в баранячий ріг. Крутити волам хвости теж робота. Микола ПОЛОТАЯ. І мама, і дружина не раз і не два мені казали не зв язуйся із чортами. А я, як на те, зв язався. Воно ж як вийшло: у Петра хватонув, у Семена ковтнув, у Йосипа хильнув... А вже в дядька Пилипа не питайте: по саме нікуди набрався... Не втримався радість же яка велика наступає: через якусь годину будемо Новий рік зустрічатиі Гріх на себе взяв: завчасно напоздоровлявся і нащед рувався... До того набрався не можу встати. Дак біля ларька «Пиво-води» якась сатанюка мене підняла і миттю у своє кодло поволокла. Пре й дихати не дає. Очунявши трохи розліпив очі. Дай, думаю, погляну, що воно за хрюкало? Глянув їй-їй, якесь опудало! На голові камілавка іспанська, на плечах рябо-зелена кохтина американська, пояс, редикуль і всякі шнурки німецькі, а шта ми турецькі... Власне, що на ногах до пуття я й не розібрав: не то штани, не то спідниця. Раз, думаю, є ноги, то десь має бути й голова. Придивляюся, приглядаюся отаке диво голови нема. Замість голови патли. На моє щастя, моє хапайло як чхне! Я одразу зирк! й побачив губи. Верхня губа розмальована у жовтогарячий колір, нижня у темновишневий. А очі як я не додивлявся, як я не приглядався, ну ніяк не допойняв: скільки їх четверо чи шестеро. Ото так рясно наквацьовано. Якого ж роду воно чоловічого чи жіночого? Якщо, думаю, мене жінка несе, то вона далі отого березняка не понесе руки заболять. Але, не дай боже, мене схопив патлатий лобуряка, якого я на базарі зустрічав капець! Понесе чорту в зуби. З оцими гадками і розгадками він чи вона мене й бебехнули у нечестиву кошару... П’ють, гуляють, наливають, випивають і до мене: Кирюхо, смикони! Кирюхо, тягни! Кирюхо, хили! Глянув довкола і похолов куди я потрапив: самі патлаті, самі рогаті й хвостатії Я іще такого збіговиська ізроду не бачив і не зустрічав. Сів я за стіл. Власне мене за руки вхопили і поса дили. Чую, у труби затрубили: Увага! Увага! їх хвостата ексцеленція будуть превелебно-достойним язиком промовляти! Володар кодла угору роги підняв, хвоста бубликом скрутив, келиха в руки взяв і таку промову почав: Братці нечестивці! Зачепимо актуальне питання: чим і де запивати. То, бувало, пізно вечерком устрибнеш в гастроном, продавщиця тари-бари, а ти пляшечку відкоркував, перехилив ожив. Нині ж тільки до семи годин вечора сорокаградусному двері відчиняють. А як ти проскочиш, коли в цю пору кругом ходять дружинники? А після семи, тільки виноградний борщик продають, дак його треба півцеберки видудлити, щоб у тебе роги піднялися. Ех,…

Гуморески Сатиричні мініатюри Гумор та сатира про новий рік

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

Copyright © 1922-2024 "Перець"