Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 1972 №09 Сторінка 3. ВВІ ж і я ! РЕПОРТАЖ 13 «дикого острова» й і ?. я я * 8 й й «...У нашому селі нема ні клубу, ні бібліотеки, ні магазину, ні медпункту. Живемо, як на дикому острові. Приїдь, Перче...» Жителі села Новотернуват-ки Солонянського району Дніпропетровської області. І І Ш « Я І і 5 Я І Приїхав. Вірніше, прийшов. Бо Привільного їхав, а решту вісім лометрів пішадралив. Разом з нями, що поверталися зі школи, вантажені клунками з хлібом, сіллю, милом, цукром. Не важко? питаю. Носити чи ходити? забажав уточнення хлопчина. Носити хоч і важко, зате вигідно. Купуєш татові цигарки і собі цукерок прихопиш. Заблудитися серед поля не страшно: є хліб, до хліба. А ходити ми вже звикли. Щодня встаємо о п’ятій: на восьму до школи. Важче, коли грязюка. Треба руками чоботи за вуха тримати. І не можна нічого придумати? Можна. Он Грицько придумав: чоботи за вуха вірьовками до поприв’язував, натися. Я кажу, мати, щоб ви у гуртожитку Грицько думав. Так, каже, можна було б санчата й возики поробити і, як на півночі, собак запрягти. Але ж нам на уроки треба. Нікому буде за собаками дивитися. А в гуртожитку для всіх місць нема... І посели нас сьогодні у гуртожитку, то завтра все село без хліба зостанеться. Магазину ж у селі нема... Значить, Новотернуватка. Сімдесят дворів уздовж балки. Чепурні будиночки. Рясні садочки. Це, так би мовити, з архітектурного боку. З виробничого боку село входить до до кі- на- пояса Аби весь час не зги- чи не можна приду-під'їжджали. Або щоб вас розмістили? другої бригади колгоспу імені Суворова. Є тут тваринницькі ферми. Гарні приміщення і гарні тварини. Є бригада механізаторів. Прекрасна техніка, а ще прекрасніші люди. Добрий вечір вам! Добрий і вам! Заходьте хати. Зайшов. У хаті голці впасти Один щось читає, всі слухають, же, думаю, баптисти? Ми ось медицину студіюємо. Хорошу книжку роздобули: «Слово як гіпнотичний і лікувальний фактор». Це якраз нам підходить. Бо в селі нема медпункту. В разі нещастя хоч самонавіюванням врятуємо- ДО ніде. Нев- ся... Коли лікарські клубу, бума- без мій є. Ось «Робінзона Так ми її усім селом читає-Робінзона. по-ро- б нам ще книжку, де про трави пишеться. бібліотеці хіба нема? нас і бібліотеки катма. Як і клубу. Уже років десять. Пустує он приміщення колишньої школи. Зала велика. Кімнат чимало. Можна ло б там і клуб, і бібліотеку, і газин, і медпункт розмістити. І як же ви так без літератури? Та література у нас Івась приніс зі школи Крузо». мо. Дечого вчимося Дечого Робінзон і в нас міг би вчитися... А культурно-виховну боту проводимо на місцях. Ось раз почнемо просвіщатися. «Просвіщалися» довго. Спочатку крутили пляшку і цілувалися. Потім гралися в патанаса і фанти. А після цього, як у кожній порядній…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"