Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1982 №18 Сторінка 4

(Іронізми)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1982 / № 18 / Сторінка № 4
Перець 1982 №18 Сторінка 4 - Іронізми. 1001 сторінка про жадібність Відразу хочемо внести ясність. Із тисяча однієї сторінки 999 написала Ганна Федорівна Бодалуца у своїх творах: скаргах, листах, заявах. Останні автор фейлетону. І то через необхідність. Надрукувати все створене Г. Ф. Бодалуцою з м. Борисполя практично неможливо це вийшла б солідна за об'ємом книжка, яку навряд чи хто хотів би прочитати. все ж розповісти про такий феномен варто. Тому, використавши всі написані нею сторінки, я спробував накидати кілька штрихів до портрету непересічної особи. Кидатися в бій з будь-якого приводу, коли мова йде про матеріальну вигоду, ось головний сенс буття цієї загартованої у конфліктах, судах та суперечках людини. Здається, саме такі жінки, як Ганна Федорівна, ще на зорі людства пред'являли претензії: чому це їх створили з тоненького ребра, а не з товстої стегнової кістки Адама? Адже жінкам треба бути міцними, щоб боротися не тільки за себе, а й за своїх чоловіків. Або з ними. Особисто Г. Ф. Бодалуца боролася з двома чоловіками і найзапекліше з останнім, від котрого, як вважає вона, ніякої вигоди, окрім збитків, не мала. Саме на цьому грунті народилася перша сотня сторінок. Річ у тім, що після розлучення з другим чоловіком суд розділив майно колишнього подружжя порівну, в тому числі й будинок та автомашину. Це страшенно обурило Ганну Федорівну. Щоб я за так віддала йому півбудинку і пів-«Москвича»?! Та ніза-щоі За віщо мені така несправедлива образа?! Це все одно, що відірвати частину моєї душі! Почала Ганна Федорівна складати супліки у всі можливі і неможливі інстанції, а в перервах ходити по судах. Я їх змором візьму! мріяла вона на дозвіллі. ЯКИЙ САВА, ТАКА Й СЛАВА Проте «взяти їх» не вдалося. Натомість взяли її. Двічі. Першого разу за спекуляцію, другого за самоправство. І обидва рази суд, як кажуть, припечатав їй, що належить по закону. Але темперамент міцної жінки ніякий суд охолодити не зміг. Вона продовжувала воювати за «свою копійку», не бажаючи віддавати колишньому чоловікові не тільки половину, але й половину половини майна. У ході «воєнних дій» Бодалуца побувала в прокуратурі області та республіки. Добилась вона і на прийом до одного з прокурорів Прокуратури СРСР. Тут ми якраз підходимо до найголовнішого епізоду нашої епопеї. Прокурор поговорив з Ганною Федорівною дуже ввічливо, уважно вислухав її й пообіцяв в усьому розібратися. Обімлівши від такого прийому, вона повернулася до рідного Борисполя, вважаючи, що птиця щастя завтрашнього дня у вигляді півбудинку та півавтомашини у неї майже в кишені. А потім засумнівалася. Чому це раптом їй ні з того, ні з сього, зовсім задарма привалить ціле багатство? «Такого не буває, бо такого задарма бути не може», думала Бодалуца. Інакше мислити такі люди не вміють. Я не певен, що Ганна Федорівна коли-небудь читала Шекспіра, у неї на це, видно з усього, просто не вистачило часу. Але одну цитату, можливо, колись чула і запам'ятала на все подальше життя: «Люди кажуть: коти монету перед собою й ніхто не встоїть перед тобою». «А чим прокурор гірший за людей?» мучилася Бодалуца. І зрештою перейшла до дії. «Я вам буду вдячна усе життя, прошу вас, не відмовте, писала вона прокуророві. Що стосується компенсації, я компенсую». Цей лист, як чернетка, лишився невідісланим і не зберігся. Зате другий, більш змістовний, вона відіслала з поміткою: «особисто прокуророві». Зміст листа був абсолютно недвозначним: у ньому лежало п’ятсот карбованців. Десять купюр по п'ятдесят карбованців кожна. Чому вона «оцінила» прокурора саме на таку суму залишається таємницею. Але погодьтеся, що навіть вельми жадібні люди готові, скріпивши серце, віддати півтисячі власних, кровних, аби заволодіти п'ятьма шістьма тисячами,…
 Іронізми

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"