Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №10 Сторінка 4

(Усмішки)
Перець 1987 №10 Сторінка 4 - Усмішки. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА нагоди ашого иходу приготували сюрприз: схвалено, на пенсію ми нарешті, вашу рацпропозицію. і З ПЕРШОГО «ПРЕД'ЯВЛЕННЯ» Я Баран. А я Вівця. Ну й ходімо до вінця! ТАК І ЖИВЕ ОСОБОВІ ДАНІ Вчіться жити без турбот! Всім підморгує Осот. Справді, здорово живе: Заглушив усе живе Буряки, Пшеницю, Жито... Він уміє, кажуть, жити. Натура жорстока, Як треба слизька, Освіта висока, А совість низька. Роман ПОПОВИЧ. м. Кіровоград. УСМІШКА Занедужав Іван. Прикрутив ра- рішав голос в Оксани. Що Мал. Ю. СЕВЕРИНА Знову двійку мені поставили?.. Пора вже перебудовуватися на хороші оцінки! дикуліт хоч на стінку лізь! Ні припарки не допомагають, ні гірчичники, ні хустка з собачої шерсті, якою дружина обмотувала поперек свого благовірного. Стогне бідолашний, ні лежати не влежить, ні сидіти не всидить, хоч помирай! Та сходи до лікарні, горе ти моє, вмовляла Оксана чоловіка. Може ж таки випишуть якісь ліки. Ойкаючи і згинаючись, потягнув Іван ноги до поліклініки. Минула година, друга. Аж зирк жінка у вікно швидкою й легкою ходою вертається Іван додому, бадьорий і веселий, ще й, здається, наспівує щось. «Ти диви, аж…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"