Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №03 Сторінка 3

Перець 1966 №03 Сторінка 3. Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА СТО ЗАПИТАНЬ І ОДНА ВІДПОВІДЬ Прошу, прошу... Сорочку пошити? Пляму вивести? Підете прямо, потім ліворуч, далі праворуч, тоді знову прямо, а там і рукою подати... Я так і зробив: пішов прямо, потім ліворуч, далі праворуч, тоді знову прямо... Як дістатися до найближчої крамниці? втрете за сьогодні запитав я. Підете прямо, потім ліворуч, далі праворуч, тоді знову прямо, а там... Звичайно, цього я ніяк не міг передбачити. Адже їхав не на Північний полюс, а в чудовий гостинний край на Хмельниччину. І от не стало сигарет... Що ви, у нашому селі немає, сказали мені. Сигарет? Крамниці. А як же ви? А ми в сусіднє село бігаємо, до дядька Луки. Не минуло й кількох годин, як я опинився в крамниці, де господарював дядько Лука. Що то була за крамниця! Перше, що кидалося назустріч покупцеві, це дивовижний букет пахощів. Пахло одночасно духами «Кар-мен», гасом, шкірою, цукерками, милом, фарбою і тютюном. У мене було таке враження, ніби я тримав у роті не цигарку, а хвіст тарані: цигарки, оселедці і хліб лежали тут в одній купі. А це що за калатало? взяв я з прилавка симпатичну коробочку, в середині якої щось торохтіло. Бички в томаті, пояснив продавець, замерзли. Сам дядько Лука, щоб не заклякнути, весь час виконував якісь складні фізкультурні комплекси... Певно, мені просто не пощастило. І треба ж було їхати цим маршрутом! Он скільки сіл на Хмельниччині, де магазини такі, що і в райцентрі позаздрять: скло, бетон, найсучасніші методи торгівлі! Недаремно ж по будівництву торговельних підприємств це одна з передових областей республіки... А бувають же такі парадокси! Передова і раптом: село без магазину, або ця жалюгідна крамничка... Як же це? Забули? Обминули? Не охопили? Черевики підбити? Можна було б просто дивуватись, звинувачувати в забудькуватості місцевих рівників, якби не дві цифри. У 220 селах ласті зовсім немає магазинів, у 300 селах, ча вони і є, але такі, що туди не тільки вар, а й сам продавець ледве влазить! їй просто ке-об-хо-то- Як і треба було сподіватись, голова правління облспоживспілки т. Глущак обома руками за поширення торговельної мережі на селі. в нас були, то ми не дали б? відповіли нам запитанням на запитання. У всьому винен Держплан. З обіцяних 67 тисяч тонн залізобетону на рік він виділив нам лише 10. І ще: на 25 областей виділено лише 3 автокрани. Спробуйте тут механізувати будівництво! Залізобетонні плити не дошки, їх…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"