Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №22 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1971 / № 22 / Сторінка № 4
Перець 1971 №22 Сторінка 4. Ходіть на здоров’я! «Швидка ходьба п'яП-шІсть кілометрів на день протягом однієї години». (Академік М. М. АМОСОВ . Як не прикро, але доводиться констатувати, що «хвороби віку», породжені нашим нерухомим способом життя, вже добираються й до села. Ну, городянин то зрозуміло. Городянин пропаща людина. Він сидить на роботі. Він сидить у тролейбусі по дорозі додому. І дома він сидить. Навіть гуляє сидячи десь у найближчому скверику. Ні, про городянина й говорити нічого... Але ж селянин! Селянина ліньки заїдають!.. Селянин, якому колись нічого не варто було відмахати на батьківських за одним рипом двадцять чи тридцять кілометрів, тепер мнеться, коли йому треба до магазину по сіль чи там по хліб або сірники сходити. У принципі це не його не селянина вина. Система довела. Ви ж подивіться, що голови колгоспів та директори радгоспів ви робляють, який порядочок завели. На роботу в поле чи до ферми людей машинами відвозять. З роботи знову ж таки машинами привозять. А сама роботаї У полі трактори, комбайни, ті ж грузовики... Сиди й різні педалі натискай і важелі смикай. Ні, рятувати селянина треба, поки не пізно. Поки він зовсім рухатися не розучився. Поки серце в нього не атрофувалося. Он і Микола Михайлович Амосов, де тільки може, закликає: ходіть, бігайте, рухайтесь, не доводьте себе до інфарктів та склерозів! Треба сказати, агітація доходить. Уже взялися рятувати селянина. Хоча й не медики. Кооперація взялася. По лінії декотрих найпрогресивніших споживчих товариств боротьба за здоров'я селянина ведеться. Та ще й як ведеться! Тепер мешканці ряду сіл запросто по п'ять, вісім, а то й більше кілометрів щодня підтюпцем долають. Незалежно од віку. Як це вдалося зробити? А дуже просто. Все геніальне просте, як відомо. Декотрі кооператори поставили перед собою запитання, що треба вчинити, щоб селянин активніше рухався? І відповіли: очевидно позбавити його чогось такого, без чого він довго на місці не всидить. І знайшли «щось таке», і позбавили. «Щось таке» це магазин. Звичайний сільський магазин, де продаються хліб, сіль, ковбаса, різна бакалія, сірники, мило й таке інше. Спробуйте обійтися без магазину. День потерпите, а вже на другий узуєте кеди або чоботи (якщо буде грязюка наприклад, восени) й за милу душу почимчикуєте до сусіднього села чи станції. Де магазин працює. Закрити магазин можна під різними приводами. Наприклад, оголосити, що починається ремонт (і не починати його). Або що підшукується новий продавець (і не…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"