ВIЗИТКА
Зовуть мене Аскольд Бегеба.
Я смiх люблю такий, як треба.
Свiт не страшний — вiн звеселя,
Дивись хоч зблизька, хоч здаля...
Той, хто учивсь у смiхошколi,
Не буде ремстувавать нiколи
Нi на чужих, нi на своїх,
Вiн висмiє i тих, i сих.
Бо смiх — то чудодiйна зброя,
Що робить чучело з героя
В картинi чеснiй i простiй,
Якщо герой цей — лицедiй.
А що вже й мовить про нiкчему,
Який розмрiявся в поему
Потрапить, як на Божу твердь...
Для нього насмiх — нагла смерть.
Це ж задля вас, мерзота чорна,
Придбав я смiхомакогона
I йду до плiдної мети —
Пiдлiкувати вам хребти...
А вас благаю, люди добрi:
Будьте веселi та хоробрi,
Коли стаєте до борнi
За правду всупереч брехнi.
3