3
...За народженням я, можна вважати, більшовик. Бо ровес
ник тієї революції, що розколола Світ на дві полярні соціально
економічні системи. А батьківщину, як відомо, не вибирають.
За походженням я козак. З отих далеких січовців, що по цар
ській руйнації Запорізької твердині, переселилися й осіли ха
зяйнувати на придесенських супісках і стали згодом хліборо
бами. Село, де я народився, нині зветься Лебедівка, Козе
лецького району на Чернігівщині. Про козацький корінь наш
все твердила мені мати, Катерина Романівна, особливо наслу
хавшись "Кобзаря" про колишню тяжку панщину.
По закінченні сільської школи та педінституту я потрапив на
Поділля (Хмельниччину). Тут, у Волочиську, вчителював, ди
ректорував і секретарював у райкомі комсомолу. Уже по війні
став журналістом. Спершу за призначенням, а згодом і дипло
мованим. Пройшов через районну, обласну і республі
канську газети. Та найбільше і найкращих років віддав (посиль
но віддаю й тепер) улюбленому, найпопулярнішому журналові
"Перець".
За журналістську діяльність відзначений Грамотою Президії
Верховної Ради та почесним званням — заслужений працівник
культури України.
Як письменникгуморист видав 28 книжок. В Україні та за її
межами. Літературна творчість відзначена лауреатською пре
мією імені Остапа Вишні. Великого гумориста і великого муче
ника, що зазнав жорстоких репресій у таборах НКВС.
Учасник Великої Вітчизняної війни. І ніколи не погоджуся з ти
ми новітніми істориками й політиками (своїми й чужими), які
настирно нав'язують нам розуміння, що, громлячи фашизм, ми
воювали не за свою Вітчизну, гнали ворога не з рідної землі.
Створення незалежної, суверенної України сприймаю з ра
дістю душевною. Як її син. Як її громадянин. Але не плюю без
оглядно на все, що зроблено нашими батьками і нами. Як де
хто з поспіхом "перефарбованих" показово плює навіть на свої
власні сліди, аби не випасти з нового авангарду державників та
АВТОРСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ