Бібліотека Перця 1974 №184
Свати
хто копав яму?
Агроном сів. Тепер звітуватися мав головний ін-
женер.
— Можна з місця! — поблажливо дозволив ди-
ректор, і Юрій Юрійович впевнено розпочав:
— Товариші! Весна, як кажуть, на носі. Через
день-два виїжджаємо в поле. І це зобов’язує нас,
механізаторів, тримати агрегати на мазі. Почну з
культиваторів. Радий доповісти, що це важливе
знаряддя обробітку грунту відремонтоване!
Десь позаду рипнув стілець, і Юрій Юрійович
рвучко повернув туди голову:
Подобається "Перець"?
— Андрію Матвійовичу! Не турбуйтесь. Лапи до
культиваторів та гайки я вам завтра привезу.
— Та я хіба що... — почулося з глибини залу.
— Тепер відносно сівалок, — продовжував допо-
відач.— Запевняю дирекцію, що варто свиснути,
як всі дев’ятнадцять сівалок запрацюють.
Десь знову рипнув стілець.
— Степане Кіндратовичу! Ви теж не хвилюй-
тесь. Насіннєпроводи я вам підкину!
— Та я ж нічого...
— Тепер... Ага, про трактори... Тут у нас здавна
порядок: колеса крутяться — дим іде.
Скрипнуло.
— Заїду, заїду! — похопився головний інженер.
— Відрегулюємо ваші клапани, шановні механіза-
тори. Не нервуйте.
Рип...
— Паливні насоси також!
І... скориставшись тишею в залі, заторохтів, не-
мов довгограюча пластинка, увімкнута на 78 обер-
тів.
— Ремонт завершено. До весни готові. Меха-
нізатори не підведуть. Все!
На лисій маківці Юрія Юрійовича аж засвітив-
ся рожевий п’ятак.
І все ж, незважаючи на це, — десь рипнуло.
Розгублений сів на місце.
«Добре хоч те, — подумав, — що новий директор
нічого не розшолопав. Невже механіки задумали
сколупнути мене? Ну хоч би Андрій Матвійович,
наприклад. Механік першого відділку. Невже й
він — проти?»
6
Рейтинг книжки
Сатирики: Ендеберя Віктор
Художники: Герасимчук Сергій
Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг
Copyright © 1922-2024 "Перець"