ГРАМОТІЙ
Були собі два стареньких куми. Один дуже любив
своєю грамотою похвалитися. Прийде, було, в гості до
кума та усе побріхує, що, мовляв, і про се, і про те в
газетах пи- шуть.
Якось зайшов кум до нього, а він сидить з газетою в ру-
ках. Окуляри на носа почепив.
Привітався кум та й питає:
— Що то ви, куме, читаєте?
— А все, про що пишуть, — відповідає.
— Та ви ж газету догори ногами перевернули.
— То не я, — відповів той, то мені її так поштар дав,
а я уже так і читаю.
Повідомив І. Д. ПОВХ
з с. Немиринців Хмельницької області.
ХТО ЛЮБИТЬ МУЗИКУ?..
— Хлопці, — гукнув завклубом до гурту молоді, — хто
любить музику, — підійміть руку!
Любителі музики зраділи: оце ж їх у музикальний гур-
ток візьмуть. Чоловік десять руки підняли.
— Добре, — кивнув головою завклубом. — Пішли зі
мною: з першого поверху на третій піаніно перенесемо.
ПОБАЛАКАЛИ
Зустрів Степан Гаврила та й гукає:
— Добридень, Гаврило!
— Доброго здоров’я! — відповідає топ.
— Ну, як? — питає Степан.
— Вісім!
— Що «вісім»? — здивувався Степан.
— А що, — «ну, як?»
Повідомив Ф. М. ГНАТКО
з м. Севастополя Кримської області.
3