Глянувши на Шабашкіна, проймаєшся глибокою
повагою і пошаною до нього. Ходить Степан Степа-
нович, спираючись на палицю з набалдашником,
ходить повагом, статечно, як людина, що знає собі
Ціну.
У дитинстві, як запевняють очевидці, Степан Сте-
панович був звичайнісіньким Стьопкою і страшен-
но любив мед. Любив він його над усе на світі і
через оту свою любов часто мучився животом.
Проте, коли живіт переставав боліти, Стьопка зно-
ву допадався до меду. Стьопка мріяв стати медо-
водом. Пізніше виявилось, що такої спеціальності
немає, а є спеціальність пасічника. Вона дуже
щільно пов’язана з бджолами, а бджіл Стьопка
боявся і люто не любив їх. Вони платили йому тим
же, певне, вбачаючи в ньому трутня.
Отож, махнувши рукою на мед, Стьопка після
закінчення десятирічки подався на курси пожеж-
ників. Дванадцять місяців опановував він складне
мистецтво боротьби з вогнем. І слід віддати йому
належне. Доки в місті не було пожеж, він справ-
6