Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Бібліотека Перця 1952 №04

Папська сльоза

Розмір тексту: 
вання над тілами. Він не переоцінює значення пропові-
дуваного з амвонів слова: воно тільки тоді зможе від-
вернути небезпеку соціальної революції, коли за ним
стоятиме фізична сила. Цю силу може мати лише Свя-
щенна римська імперія, збудована в серці Європи. Це
серце зветься «Німеччина», і воно б’ється по-протестант-
ському. Однак Пачеллі знає, що в протестантстві немає
вже навіть і сліду будь-якого протесту. Більше того.
Він знає, що й поміщики католицької Баварії, й про-
мисловці протестантської Рурської області одним миром
мазані й одне сповідують «Вірую», що починається зі
слів «Німеччина понад усе». Так, тільки Німеччина,
Німеччина Круппа й Стіннеса, Гінденбурга й Люден-
дорфа могла стати цитаделлю світової реакції, лише
вона мала силу підняти меч Священної імперії, і лише
Ватікан міг умовити народи, щоб вони корилися перед
цим мечем!
Германофільство монсеньйора Пачеллі не народи-
лося в його голові. Ще папа Лев XIII у розмові з імпе-
ратором Вільгельмом II виклав точку зору Ватікану на
роль Німеччини, схвалюючи без застережень імперіалі-
стичні плани юнкерів. Ось слова папи:
«Німеччина повинна стати мечем католицької церк-
ви... Священна римська імперія мусить бути відбудо-
вана шляхом війни, бо інших засобів нема. Мета цієї
війни: 1) витіснення протестантського англійського та
масонського впливу в Європі й на Заході; 2) федерація
всіх центральноєвропейських держав для створення
непохитної опори проти російського й слов’янського
вторгнення зі Сходу».
Недвозначно виявляв пронімецькі симпатії й Пій X,
який надіслав тому ж Вільгельмові щирі побажання
розгрому нелюбимої Ватіканом масонської Франції. Два
роки по тому Бенедікт XV поклявся честолюбному Віль-
гельмові, що він не тільки молитиметься за його пере-
могу, але й подасть йому всебічну допомогу у створенні
Священної імперії.
Однак, на цей раз, не допомогли молитви Пія X й
Бенедікта XV. Другу річницю свого нунціату монсень-
йор Пачеллі відзначав у невеселому настрої: замість
стояти на варті інтересів католицької церкви, Німеччи-
на стояла в вогні революції. В листах, що надходили з
5
Подобається "Перець"?
Ватікану, можна було відчути замішання й тривогу.
Ураган Жовтня шарпав нерви кардиналів і прелатів,
примара світової революції каламутила сон ватікан-
ських будівників Священної імперії.
У той сумний для Пачеллі час мюнхенський нунцій
шукає заспокоєння й поради у свого вчителя, мілан-
ського кардинала Ратті. Ратті розповідає своєму учневі
про молодого міланського журналіста Беніто Муссоліні
й про спасенний вплив на нього божого слова, яке пере-
творило цього атеїста й «руїнника устоїв» на ентузіаста
церкви й приватної власності. Монсеньйор Ратті у зво-
рушливих словах описує перші кроки створеної Муссо-
ліні фашистської партії й пророкує їй велике майбутнє.
Він нагадує нунцієві про істину істин про незмін-
ність цілей католицької церкви й про основну її мету:
здобуття санкціонованого законами виключного права
на володіння людськими душами й умами. Лише авто-
ритарні режими, тобто режими, споріднені з церковни-
ми, можуть наблизити католицьку церкву до тієї мети.
Він посилається на папу Григорія XVI, який назвав
свободу совісті божевіллям, а свободу думки згубною.
У перемозі контрреволюції він бачить єдину гарантію
існування союзу між духовною і світською владою, сою-
зу, без якого Ватікан не зможе добитися остаточної цілі.
Але минає деякий час, і тон листів кардинала змі-
нюється, в них прозирає тепер неприхована тривога.
Монсеньйор Пачеллі не дивується: він знає про заду-
шевні думи робітників Ломбардії, він вміє оцінити гріз-
ну вибухову силу гніву безземельних «кафоні». Нунція
також покидає спокій. На саму думку про «Банко ді
Рома» в нього тривожно б’ється серце. Надходить звіст-
ка про смерть Бенедікта XV. У хатній каплиці Пачеллі
служить панахиду. Та наприкінці десятого дня в засму-
чену душу нунція вселяється радість: конклав обирає
папою кардинала Ратті. Папа вмер, хай живе папа! Мон-
сеньйор Пачеллі піднісся духом: Пій XI не з тих людей,
що перед лицем смертельної небезпеки сидять, склавши
руки. Цей у політичному словнику визнає одно лише
слово: наступ.
Еудженіо Пачеллі не помилявся. Не встиг іще Пій XI
ввійти як слід у роль папи, як Муссоліні з своєю чор-
ною ордою увійшов до Рима. «Банко ді Рома» був вря-

 Copyright © 1922-2021 "Перець"