Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Бібліотека Перця 1952 №04

Папська сльоза

Розмір тексту: 
тований. І не тільки банк. Разом з фінансовою олігар-
хією зітхнули з полегшенням всі ті, що мали причини
боятися й ненавидіти соціальний переворот. На другий
день після призначення Муссоліні прем єр-міністром
Італії світ облетіли слова Пія XI: «Вперше за багато
місяців я заснув спокійно».
Одного дня людство стає перед загрозою: папа роз-
пустив свою масову організацію, ультракатолицьку «На-
родну партію». Дехто говорить про капітуляцію Ватіка-
ну, дехто навіть проливає сльози над недолею «христо-
вого намісника». Але монсеньйор Пачеллі не втрачає
душевної рівноваги, бо ще більше він захоплений полі-
тичною спритністю нового папи, якому ця партія тільки
стояла на заваді. Віднині його святість матиме змогу
домовлятися з диктатором понад голови примхливих і
злегка заражених лібералізмом «пополярі»...
Наука не йде в ліс, Еудженіо Пачеллі починає й собі
діяти. Столітня любов Ватікану до Німеччини знахо-
дить в особі мюнхенського нунція свого фанатичного
виразника. Правда, такої Німеччини, якої б хотілося
монсеньйорові, озброєної до зубів, придавленої фашиз-
мом, і як Італія Муссоліні, Німеччини, що забезпечила б
католицькій церкві панівне становище в християнсько-
му світі, поки що немає. Але вона повинна бути, і нун-
цій докладе всіх зусиль, щоб допомогти їй воскреснути.
Пачеллі стає свідком мюнхенського путчу. Його ге-
рої знайомі нунція, всі симпатії папського послан-
ника на їх боці. Однак зухвала спроба Людендорфа
виявляється передчасною, німецькі послідовники чор-
носорочників зазнають поразки, їх майбутній «фюрер»
мандрує на кілька місяців за грати. Нунцій збирає про
нього інформації й приходить до висновку, що в Адоль-
фа Гітлера є всі дані бути німецьким варіантом Муссо-
ліні. З цієї хвилини Гітлер стає улюбленцем монсень-
йора Пачеллі, його надією й любов’ю.
Нунцій дізнається, що його протеже пише в тюрмі
євангеліє німецького фашизму та що цю роботу гальмує
недостатня освіченість автора. Невідкладно потрібна
інтелектуальна допомога. Подає її охоче «фюрерові»
священик Штемпфлер. Дивовижна жадоба крові ново-
явленого фашистського месії не бентежить служителя
католицької церкви, вихованого на кривавих традиціях
7
Подобається "Перець"?
інквізиції, і оце в мурах комфортабельної тюремної ка-
мери починається гармонійна співпраця між папіст-
ським дияволом і католицьким вельзевулом; співпраця,
в якій єзуїтський підступ змагався за пальму першості
з тевтонською кровожерливістю. Так народилося кілька-
сот сторінок «Майн кампф».
Ближче, ділове знайомство з Адольфом Гітлером по-
чинається у Пачеллі з дня його призначення нунцієм
у Берліні. Офіціальний біограф майбутнього Пія XII,
Ван-Хок напише про ті роки: «Кардинал Пачеллі був
відомий своїми сильними симпатіями до Німеччини».
Ці симпатії були, звичайно, однобокі; їх об’єктом була
Німеччина Гугенберга, Тісссна, Гітлера й Герінга, про-
те, коли проб’є вирішальна година, вони відіграють ви-
рішальну роль.
В 1929 році Пачеллі дістає високе призначення; як
державний секретар при Пії XI, він буде чимось на зра-
зок папського міністра закордонних справ. Зрозуміло,
чому саме Пачеллі, а не хтось інший, став правою ру-
кою папи. Тут на користь Пачеллі промовила його
дружба з Гінденбургом, Брюнінгом і з тими, що мали
згодом прийти на їх місце.
Це був рік так званого Латеранського договору, рік
завершення фашистсько-ватіканського флірту. Режим
Муссоліні дістав від «апостольського престолу» офіці-
альне схвалення та індульгенцію на всі давні й май-
бутні гріхи, а «апостольський престол» одержав владу
над своєю територією, примусове вик гадання релігії в
школах Італії та... мільярд 750 мільйонів лір для захи-
таного кризою «Банко ді Рома». Не дивно, що після та-
кого королівського подарунку з уст зворушеного папи
вихопилися слова, за які Муссоліні буде йому вдячний
до самої смерті: «Дуче це дар провидіння, людина,
вільна від забобонів, притаманних політичним діячам
ліберальної школи...»
Те, що автором Латеранського пакту був монсеньйор
Пачеллі, було таємницею полішинеля. Багата досвідом
старість в особі Пія XI подала руку молодечій сназі
монсеньйора Пачеллі. На результати недовго довелося
чекати. Волею папи і його канцлера католицький світ
дістає нову організацію, аналогічну фашистській партії
Італії, але з непорівнянно ширшим обсягом дії. Вона
8

 Copyright © 1922-2022 "Перець"